Зокрема у понеділок, 20 листопада, стало відомо про візит очільника Пентагону Ллойда Остіна та командувача Збройних Сил США в Європі Крістофера Каволі. А вже наступного дня до української столиці прибули міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, президент Євроради Шарль Мішель та президентка Молдови Майя Санту.

Які теми обговорювало з гостями керівництво України, з якими новинами приїхали союзники та як візити вплинуть на результати чергового засідання у форматі "Рамштайн"? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак. 

Чи можна казати, що візити іноземних гостей були присвячені до десятої річниці Революції Гідності, як багато хто писав? Чи, можливо, є якась таємна мета, про яку ми ще не знаємо? 

Я думаю, що тут треба кожен візит розглядати окремо. Низка цих візитів почалася від пана Остіна, який приїхав до України вирішити питання постачання озброєнь для України. Це питання номер один, яке зараз на порядку денному, і, відповідно, міністр оборони Німеччини говорив саме про це. Проте і в Сполучених Штатах Америки, і в Німеччині досі не прийняли бюджет допомоги для України. В Німеччині анонсували допомогу у вісім мільярдів доларів, а в Сполучених Штатах Америки ще дотепер Палата представників не проголосувала за виділення допомоги Україні. І саме в цих умовах треба було проговорити подальші стратегії, обдумати, звідки брати гроші на озброєння, де брати гроші на ремонт техніки на фронті. Тобто дуже багато речей, які зараз просто “зависають у повітрі” через певні політичні напруги, які є і в Німеччині, і в Сполучених Штатах Америки. 

Якщо говорити про візит командувача силами НАТО в Європі Крістофера Каволі, чи можна казати про якусь важливу розмову з генералітетом і з головнокомандувачем Збройних сил України? Чи це, більшою мірою, політичний візит? 

Стаття Залужного змусила генералів в Європі задуматись про те, як багато часу вже втрачено

Я думаю, що стаття Залужного змусила дуже багатьох генералів в Європі замислитися, як Україна має просуватися вперед, якщо було втрачено багато часу. Давайте говорити відверто. Коли кажуть про те, що нам щось передають, минає від тижня до місяців, коли все це дійсно доїжджає до наших бійців на фронті. Відповідно, за цей час наш ворог намагається укріпитися, забетонувати і покращити свої позиції в абсолютно різних напрямках, і, відповідно, це стає на заваді, аби швидко просуватися. 

Якщо говорити про підсумки цього року, то мені здається, що для багатьох стаття Залужного стала справжнім відкриттям, хоча відкриття у ній ніякого не було. Там описана реальна картина і пояснюється, чому цей контрнаступ не пройшов так, як це думалося і як це передбачало наше військово-політичне керівництво. За кордоном чомусь також думали, що ми без певних видів озброєнь і без військової підтримки, зможемо провернути все це дуже швидко. На жаль, не змогли. Це треба визнати, перестати жити ілюзіями і думати, що робити далі. Я думаю, що вони обговорювали стратегічні питання стосовно того, як може виглядати контрнаступ на фронті найближчі кілька місяців і що треба зробити, аби фронт не провалився.

Голова Євроради Шарль Мішель приїхав з візитом, аби підтримати Україну в напрямку вектора приєднання до Європейського Союзу. Як би ви оцінили цей візит і чи погодили ті темпи виконання умов Європейського Союзу, яких Україна намагається досягти?

В грудні має бути рішення про початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Україна, треба це визнати, по деяких пунктах ще не дійшла до фіналу, тобто вона ще не виконала певних зобов'язань. Із семи пунктів виконано чотири. І, якщо чесно, стосовно деяких вимог, я навіть не маю уявлення, як за них буде голосувати Верховна Рада. Маю на увазі якраз ті вимоги, які стосуються мов меншин, того, що пропонує Угорщина і змін законів про освіту. Є дуже багато дискусійних речей. Тому я думаю, що візит був, з однієї сторони, символічний, а з іншої – треба розуміти, що ми до цього часу ще навіть не почали забіг до Європейського Союзу. Нагадаю, нас ще навіть не запросили до цієї стартової лінії, мовчу про постріл із стартового пістолета. Цей процес буде досить довгим. 

За вашою інформацією, чи обговорювали наші партнери, які прибули із візитом, ймовірні протистояння між генералітетом і президентською гілкою влади? Чи будуть втручатись сюди наші європейські й американські партнери?

Питання відносин Зеленського і Залужного не цікавить іноземних партнерів

Якщо ми говоримо про європейські перспективи, треба згадати, що для вступу в Європейський Союз, окрім того, що повинна бути повна адаптація українського законодавства до європейського, ще є такі чотири пункти, які називаються Копенгагенські критерії. І серед них є критерій про свободу слова, обмін і про підтримку демократії ЄС. Зрозуміло, що це питання вільних виборів і загальне питання про демократію. І власне, коли ми говоримо про подальші політичні процеси, то зрозуміло, що наші західні партнери будуть дивитися, наскільки ми відповідаємо тим демократичним цінностям, які прописані у цих критеріях. А що стосується певного тертя, про яке зараз дуже багато пишуть, то я не думаю, що зараз це питання гостро не стоїть. 

Сьогодні відбудеться чергове засідання в форматі "Рамштайн". Це засідання має визначити військову допомогу для України на зимовий період. На що варто сподіватися за результатами цієї зустрічі?

Наскільки я розумію, Пентагон до кінця року має приблизно мільярд доларів, які він теоретично без погодження може перенаправити на допомогу Ізраїлю і Україні, якщо не буде голосування найближчим часом. Цієї суми, звичайно, мало, тому що в законопроекті, який подавав Білий дім, 47 мільярдів доларів — це військова допомога. Зверніть увагу, що остання допомога, яку озвучили під час приїзду Остіна в Київ, це 100 мільйонів доларів. І це – одна з найменших сум, яка була виділена за останніх півтора року. Тобто зараз Пентагон перебуває в досить непростій ситуації. Ми розуміємо, що на них тисне політична складова в Сполучених Штатах Америки. І тому я сподіваюся, що "Рамштайн" призведе до того, що США, які є координаторами цієї платформи, знайдуть можливості у наших союзників, аби цю “дірку”, яка зараз у нас виникла, можна було чимось "залатати". Дуже хочеться, щоб і в зиму, і у весну ми увійшли з тим, щоб у наших військових були повні боєкомплекти. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Я не виключаю, що буде четвертий Майдан, — Панич