Макс Нагорняк про артистів, які “перевзулись”, крадіжки українських пісень росіянами та недооцінених виконавців

Макс Нагорняк про артистів, які “перевзулись”, крадіжки українських пісень росіянами та недооцінених виконавців
Посилання скопійовано
Росія продовжує красти й загарбувати не лише українську землю, а й нашу культуру.
Макс Нагорняк про артистів, які “перевзулись”, крадіжки українських пісень росіянами та недооцінених виконавців

У льодовому шоу російської фігуристки Татьяни Навки, а за сумісництвом дружини прессекретаря Владіміра Путіна Дмітрія Пєскова, використали пісню Христини Соловій "Тримай", мелодію "Щедрика" Миколи Леонтовича та перекладену народну пісню "Ніч яка місячна". Останню, до слова, виконала зрадниця України Ані Лорак. 

Христина Соловій заявила про намір знайти причетних та притягти до відповідальності за порушення авторських прав.

Чому росіяни продовжують красти українські треки та коли відбудеться повна очищення українського музичного простору від російської музики? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів музичний критик, оглядач та автором каналу @bezodnyamusic Макс Нагорняк.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в музичному середовищі з'явилось багато якісної крутої музики. Проте також зʼявилось і багато низькопробних пісень. Як ставитись до такого явища? Потрібно застосовувати культуру скасування чи в українському музичному середовищі має бути музика різної якості, аби не російська? 

Музика може бути різною, і це притаманна риса будь-якого музичного ринку. Те, що у нас є як і доволі якісна музика, так і музика, розрахована на широкі маси, – це нормально. Ми можемо подивитися на американський чи польський музичні ринки, і побачимо, що там така ж ситуація. Ми на початку свого становлення і те, що у нас на початку цього шляху дуже тривіальна і проста музика заходить на маси, не є чимось проблемним. Просто треба перечекати. Така ж історія із музичними трендами. Ми тічко прослідковуємо різницю у музичних трендах між 2021-шим, 2022-м та 2023-тім роками. 

Чимало українських музикантів до повномасштабного вторгнення працювали не лише на український ринок, а й на російський. Є такі, які щиро визнали свою вину і усвідомлено зробили свій вибір, приєднавшись, наприклад, до лав ЗСУ. А є й інші, які просто "перевзулися в повітрі”, бо їм так вигідно і за першої можливості вони повернуться назад. Як українське суспільство має реагувати на таких виконавців?

Багато співаків “перевзулись” і використали українізацію для того, аби не втратити шматок, де можна гастролювати

Насамперед дивитися на вчинки. І ці вчинки дуже важко відстежити насправді, тому що багато людей роблять все за одним алгоритмом. З'явилася “методичка”, за якою потрібно поїхати на фронт, там виступити, задонатити велику кількість коштів, купити пікап і далі просто сидіти і випускати пісні. Але на прикладі Лободи, Івана Дорна та інших подібних людей ми бачимо, що їх вистачило не так надовго. Один сидить за кордоном у Франції і робить свою музику там. Наскільки я розумію, скоро році випустить російськомовну платівку і для нього українізація була лише трендом. Так само і Лобода. В інтерв'ю вона демонструє те, що вона українізується тільки для того, щоб не втратити шматок, де можна було б гастролювати. Суспільство у нас все розуміє і бачить, де щирі люди, де люди вболівають за Україну і хочуть будувати щось тут нове, а де Лобода і схожі на неї особистості. 

Є виконавці, які раніше писали пісні російською. Після повномасштабного вторгнення вони почали перекладати їх українською. Як ви ставитесь до такого явища: негативно чи нехай краще буде україномовна версія, аніж слухати твори того чи іншого виконавця в оригіналі російською?

Тут ситуація теж двояка, тому що і я, і багато інших музичних журналістів та інфлюенсерів просили перекладати пісні і часто кенселили тих артистів, які виступають з російськими піснями, таких як Дмитро Монатік, Макс Барських та інші. З однієї сторони, так, для концертної діяльності це класно. Треба перекладати українською, тому що ми не можемо нести в широкі маси, а тим паче на концертах, російську мову. Але з іншої сторони, ми бачимо, що ці пісні через те, що вони перекладаються, отримують друге життя, залітають в тренди і чарти стрімінг-сервісів і не тільки. Напевно, ці пісні просто треба залишити для концертного вживання. Але, наприклад, на радіостанції я б їх не вставляв, тому шо є величезна кількість класної українськомовної музики, яка виходила і в 2020-му, і у 2021-му роках. Як на мене, переклад – це не шлях розвитку. Переклади – це риса і тенденція 2022-2023-х років і це треба визнати. Впевнений, що у 2024-му і 2025-му також будуть перекладати пісні. Але я сподіваюся, що все це буде оновлюватись, і ми будемо слухати нову музику, яку будуть продукувати молоді артисти. 

Попри війну, в музичному просторі стався справжній “бум”, адже чимало виконавців здобули прихильність саме після 24-го лютого. І сталося це тому, що простір звільнився від росіян і з'явилася потреба заповнити ці жанрові ніші українськими піснями, а, відповідно, й новими обличчями. Чи буде ця тенденція продовжуватись?

Безумовно, так. Багато українців усвідомили свою ідентичність, і вони почали гидувати російською музикою. Як на мене, це прекрасно. В подальшому просто будуть закриватись ті ніші, в яких були певні прогалини. Але, на жаль, ми закриваємо й ті ніші, які не зовсім притаманні українцям, зокрема я кажу про так званий “кальянний” реп. Це нав'язана історія з Росії, яка поширилася на теренах тієї країни. Я сподіваюсь, що за декілька років ми викристалізуємо щось нове в аспекті українського репу і знайдемо якусь рису, яка притаманна саме нам. Ми зараз в такій цікавій фазі, коли прийшов час все переусвідомити. 

В перші місяці повномасштабного вторгнення у нас відбулось те, на що ми навіть не очікували. В чартах знову опинилися такі виконавці як Христина Соловій, гурт "Бумбокс", гурт "Один в каное". Все нове – це добре забуте старе, і це правда. Ми згадали те, що ми слухали українською і зрозуміли, що дійсно наша мова варта уваги і це справді якісно. Згодом почали пропонувати "байкартарщину", а після цього почалась ера українського репу. Проте я думаю, що ця ера також пройде, ми замістити цей прошарок музики і будемо робити щось нове, що не буде схожим на російську музику. 

Ви згадали про Христину Соловій. Нещодавно її пісня "Тримай" потрапила у скандал. Пісню переклали російською мовою і використовували на Росії у російському шоу. Взагалі прослідковується тенденція крадіжок українських пісень росіянами. Вони перекладають наші пісня російською мовою і активно розповсюджують. Як взагалі це явище з'явилося і як його пояснити?

Росіяни залежні від українських виконавців та пісень, а красти культуру для них – норма 

Давайте повернемось трохи назад. Десь з 2010-го року величезна кількість наших артистів працювали в Росії. Вони писали багато пісень для російських виконавців. Тобто багато великих артистів з Росії були залежними від українських авторів, і це продовжували практично до 24-го лютого 2022-го року. Вони залежні від українських пісень і від українського авторства, тому й крадуть наші пісні. Красти культуру – це не щось нове для росіян. На жаль, це було і подекуди з народними піснями. Пісню "Сніг" Ірини Білик вони переспівували мільйон разів у різних інтерпретаціях. Це історія, яка властива російській естраді. Я не здивуюсь, якщо і цього року ми будемо бачити подібні прецеденти. Тим паче пісня "Тримай" вірусилася в соцмережах росіян ще минулого року. В Христини Соловій просили авторські права, проте вона відмовила. До того ж цей росіянин просив у неї ці права, та ще й обурювався і не розумів, чому вона не хоче йому їх надавати. Він не усвідомлював ситуацію, яка відбулася. Це війна і на ній авторства немає. Ви – ворог, ви – країна-агресор. На жаль, в тій країні нічого не усвідомлюють ані молодь, ані старше покоління.

На жаль, українці й надалі продовжують слухати пісні російських виконавців. Однак є і ті, хто слухають цю музику на стрімінгових платформах і дають заробити росіянам, які з цих грошей платять податки в державний бюджет. Згодом ці податки перетворюються на ракети, які летять на мирні будинки. Чи вважаєте ви, що потрібно ввести адміністративну відповідальність, тобто штрафи, чи все-таки якось намагатися запропонувати вартісний український продукт в тому чи іншому жанрі? 

Мені здається, насамперед треба запропонувати продукти. Люди доростуть до цього продукту, і ми зможемо отримати більшу кількість якісного слухача. Ця тенденція відбувається через те, що великий проміжок часу українці були залежні від російського ринку і насолоджувались музикою з Росії. І, на жаль, не так просто всіх відучити слухати російську і російськомовну музику та слухати артистів, які для них стали кумирами. 

У вересні 2023-го року стало відомо, що в Top-10 Apple Music вперше очолюють лише українські хіти. Це нарешті українці “прозріли” на другому році повномасштабної війни з Росією чи наші виконавці почали робити якісну музику, яку хочуть слухати люди?

Одне й інше. По-перше, ми потрохи віддаляємось від російського світу і російського простору. Це демонструє як наша музика, так і наші блогери. Скандали з блогерами, які досі спілкуються з росіянами, стають цікавими українському соціуму. Треба не забувати, що люди люблять обговорювати скандали медійних людей. Це притаманна риса будь-якого суспільства. І те, що ми відриваємось від російського світу, – це прекрасно. Це такий шлях, який ми будемо проходити ще, напевно, наступні п'ять років. І в подальшому, думаю, через ці п'ять років ми отримаємо вже Top-100 без російськомовних пісень. Те, що ми зараз отримали Top-10 – це наша невеличка перемога. Просто зійшлися всі зорі. Якби цей Top-10 тримався впродовж року, тоді можна було б сказати, що наше суспільство нарешті отямилося. 

Увага світу була прикута до України з моменту вторгнення. Міжнародна спільнота звернула увагу й на українську пісню, тож деякі композиції здобули популярність у світі, наприклад "Ой у лузі червона калина", яку заспівали навіть легендарні Pink Floyd, або "Стефанія". Чи будуть наші виконавці завойовувати світову славу й надалі? Чи все-таки це тимчасове явище і "Греммі" нам поки не світить?

Творчістю Джамали захоплюються у світі, але, на жаль, її не знають українці 

Нам до цього дуже і дуже далеко. У нас є перемоги такі, як Джамала. Вона – найнедооціненіша українська артистка саме в Україні. Дуже багато говорять про Настю Каменських, про Тіну Кароль. Дуже багато говорять про будь-яких інших співачок. Вся країна знає про Анну Трінчер і її розлучення, але чомусь люди не готові сприймати людину, яка робить справді мистецтво. І це мистецтво вагоме в світовій культурі. На жаль, українці, напевно, ще до цього не дійшли. Джамала буде представником України у світі. Показник – Джамала на початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон і зібрала 100 мільйонів євро для українців. Жоден артист такого не зробив. Я не знаю, чи якийсь артист в світі зробив таке за такий короткий проміжок часу. Співачка випустила неймовірну платівку, де висвітлює кримськотатарські етнічні мотиви. Це просто глобальна масштабна робота, яку, на жаль, на стрімінг-сервісах активно не слухають. Це величезна проблема щодо освіченості українців у музичному контексті, тому що європейські видання визнають цю платівку однією з найкращих за 2023-тій рік. Українці її навіть не чули. І це, як на мене, ганебно.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Максим Кривцов (Далі) є одним з справжніх лицарів нашого часу