Попри звірства Кремля, у розпалі війни українці фанатіють від московського серіалу.

А рашистське кіно манить і кличе : "Повертаймось в СРСР!" Вся ця зараза "несе" таку ж небезпеку, як і зброя. 

"Тут така штука, наші малолітні тінейджери "залипають" на серіал "Слово пацана" і починають мріяти про СРСР. В “телеграм” дивляться та "лазять" по ТікТоку, лівацькі ідеї (в коментарях багато про “все поділити”, про буржуїв і про всіляку "прекрасну" СРСР) знову зачаровують покоління. На мою думку, вся ця зараза "несе" таку ж небезпеку, як і зброя. А головне, в маленьких голівках чомусь знаходить симпатію", - написала у своїх соцмережах Ірма Вітовська.

Цей фільм – новий рецепт від окупанта. Тут прошита кремлівська система. Активні перегляди – то рублі на зброю проти України. Поки держава кров’ю відвойовує свою землю, глядачі  "пацана" між українським та російським народом стирають кордони.

Психологиня Лариса Волошина у студії FM Галичина розповіла, що насправді  "Слово пацана" вкладає в українські голови.

Цей серіал не є випадковим?

Звісно, не випадковий. Він створений на замовлення російської державної агенції. До її керівництва входить та ж сама Маргарита Симоньян – російська пропагандистка путінізму та ідеології рашизму, головна редакторка “Россия сегодня”, керівниця телеканалу Russia Today. І цей Кірієнко, який є "керувальником" окупованих українських територій. Ці люди вирішили, що цей сюжет, цей герой, ці наративи є корисними для їхньої справи.

Що ми бачимо у цьому кіно?

"Ти мені ще за Севастополь, Крим відповіси". 

Ми бачимо борця зі системою. Є пострадянська система. Держава зникає. І там виникають усі ці бандитські угрупування. Насправді для Росії – це не новий сюжет. Та сама "Бригада", "Бандитський Петербург"... Цей їхній культовий фільм "Брат-2", з якого почалося створення запиту на знищення України і на окупацію українського Криму. Пам'ятаєте,там “братва” каже: "Ти мені ще за Севастополь, Крим відповіси". І зараз той самий сюжет бандита.Вони просувають хлопця, якому тяжко і який пристає до цієї бандитської етики, який фактично є героєм. Вони героїзують бандита.

"Навіщо вчитися, навіщо працювати. Краще ставай бандитом" – один з меседжів телесеріалу. А хто ж цей бандит?

Цей бандит вважає “лохами” тих, хто живе за законом. Це є протест проти закону.

І в чому тут найбільша небезпека?

Україна будує повагу до держави, до Конституції, до законодавства, до громадянського служіння. А вони хочуть це зруйнувати. І в цьому небезпека. Бо наші діти стають частиною цього російського простору, де держава, закони і права не мають сенсу, а сенс має право сили.

Українські діти переглянули серіал, у соцмережах і вже написали свої коментарі:

”Давайте, пацани, дамо слово, що і "Єралаш" не забудем. Закидайте мене прапорцями України, але я все одно буду дивитися”

“Нехай в Україні знімають якісний продукт”

“Чому люди не можуть дивитися те, що їм подобається? Маніпуляція”

“Мені пофіг. Дуже гарний серіал. Дивлюся із задоволенням”

“Я вважаю, що це історія, яку повинні знати всі”

“Потрібно дивитися - це шедевр цього року”

З іншого боку відповідають:

“Слово пацана” зняли наші вороги, які підтримують геноцид українців”

“Люди реально якісь дивні, самі спонсорують собі ракети і не розуміють, у чому річ”

“Я вже уявляю, як євреї сиділи в газових камерах і дивилися німецькі серіали”

“Словом пацана“ мовить російська пропаганда. Самі ж розносимо її по світу. Що конкретно ця пропаганда формує у фільмах?

Ось з цього почалося те, що призвело до захоплення українських територій

Російська пропаганда за двадцять років сформувала запит на анексію Криму. Це штучно сформовано. І це почалося з "Брата-2". Цей бандитський наратив, цей борець – такий пацан. Ось з цього почалося те, що призвело до захоплення українських територій. Потім ми бачили "Бандитський Петербург", "Бригаду". 

У суспільстві було сформовано запит на бандитську етику. Тому, вони і досі говорять про Путіна "пахан". І він поводиться, як пацан. “Пацан сказал, пацан сдєлал". Коли Путін починає когось "мочити", то росіяни розуміють це так: "то наш, то свій, йому треба дозволити, що завгодно. "

Путінський "продукт" аж кипить сценами насильства. Герої фільму уособлюють і Путіна, і Росію. Кремль давно живе під гаслом: "Влада - безкарна. Може просто зробити злочин і нічого за це не буде. Може просто прийти і вбити". Як це сприймає російський народ?

Я маленька "букашка" і кожен може мене буквально знищити

Росіяни це усвідомлюють. Мовляв, "я маленька "букашка" і кожен може мене буквально знищити. І закону нема. Такі правила, бо це влада.

Про злочини Росії “кричить” історія. Звірства Кремля ми побачили в Україні  як до, так і після повномасштабного вторгнення. Але навіщо російському солдату чинити такі звірства?

Щоб відчути, що вони не є абсолютно безправними. Коли ці люди беруть зброю, приходять на українські території, то вони вважають, що російських солдат – це і є влада. Він починає стріляти, ґвалтувати, вбивати без причини.

Для Росії насильство – то норма. Фільм цьому доказ. Самі актори теж дуже агресивні. Може, таким чином росіяни готують підлітків до тієї агресії, яка ще буде продовжуватись в майбутньому і яка зараз є на війні?

Глядачі "Братів”, "Бандитського Петербургу" зараз воюють з Україною і катують людей

Так, звісно. Всі ті слухачі "лагідного" шансону, всі ті глядачі "Братів”, "Бандитського Петербургу" зараз воюють з Україною і нищать людей, катують їх на окупованих територіях. Вони ще й насолоджуються цим.

"Російський контент не транслюється на офіційних українських платформах, тому знайти серіал можна на піратських і російських ресурсах, що є незаконними діями", – нагадують і попереджають у Мінкульті. 

Та попри це, статистика гуглу зашкалює: "Слово пацана" – понад  20 000 пошуків за добу. А в рейтингу Apple Music саундтрек до російського серіалу на першому місці. Позначка "18+" ніяк не зупиняє юних глядачів. Деякі сцени вони встигли вже відтворити навіть у власному  житті. Не раз чуємо у новинах, то підлітки побилися між собою в школі, то хлопці познущалися з дівчат. Може, це справді вплив цього серіалу?

Якщо я в небезпеці, то в мене є вибір: бути жертвою цієї агресії, або стати агресором, щоб не терпіти цей біль

Ми живемо в стані війни. Це тотальна загроза. Це та ситуація, в якій може статися будь-що, будь-де, будь-коли. Ми це відчуваємо і в нас підвищується рівень тривожності та агресії. Це неминуче. І далі спрацьовує такий механізм, який називається солідаризація з агресором. Тобто, якщо я в небезпеці, то в мене є вибір: бути жертвою цієї агресії або стати агресором, щоб не терпіти цей біль.

"Слово пацана" активно оживає  реаліями і "на районах" Росії. В соцмережах читаємо:

"Подростки в Татарстане сбиваются в банды. Слово пацана: запретят ли сериал?"

"В Иркутске  15-летнего подростка после вопроса  "С какого ты района" зарезали на остановке. Есть ли связь с сериалом "Слово пацана?"  

Як "Слово пацана" калічить  українських підлітків?

Зараз підлітки і так мають свій гормональний фон. Це призводить до того, що в них дуже сильні гормональні “гойдалки”. В них змінюється самооцінка, бо підліток дуже залежить від зовнішнього погляду на себе. Самоусвідомлення може за день мінятися десять разів. А ще війна. І ще такий серіал. Він не причина, він дає їм вихід – побий когось і тобі стане легше, ось відчуй себе “пацаном”.

Що робити? Як "рятувати" підлітків?

Ми маємо навчитися відстоювати себе в соціально прийнятний спосіб. Ставити перед собою мету і досягати її, перемагати, тобто чогось прагнути. Не те, що пропонує цей серіал, а самостверджуватися власними досягненнями. Не "викидати" агресію в бійки.

Жорстокість – це російське. Навіть, насильство один до одного. І дуже не хочу, щоб наші діти саме так сприйняли концепцію влади, бо їм жити в цій країні, іти до влади, їм брати участь в громадських процесах. І агресія не є тим, чого ми прагнемо.

Чи правильно буде заборонити цей серіал? Бо "заборонений плід – солодкий" і  ще більше схочеться спробувати.

Я погоджуюсь. Тому, краще потрібно думати, що протиставити цьому серіалу.

Як альтернативу,  замість російського продукту,  дорослим глядачам можна  запропонувати, наприклад, стрічку Носоріг Олега Сенцова, " Назавжди-Назавжди" (2023), реж. Анна Бурячкова. А 11-17 січня 2024-го в українському прокаті з’явиться " Ля Палісіада"(2023).

Але ми маємо розуміти, що в нас є великий брак контенту для підлітків. Дорослі люди не усвідомлюють взагалі, чим живе підліток. Наприклад, вагітна жінка, або людина літня може мати емоційні гойдалки і ми це поважаємо. Але чомусь ми забуваємо, що переживає підліток. А це гормональний, емоційний період. Він найсильніший за все наше життя. 

Ми боїмося підлітків. Нам здається, що вчорашні милі діти підуть не тією дорогою. Що ми, дорослі,їх втратимо. Що вони стануть якимись чудовиськами. Ні, не стануть. Це – наші діти, вони переживуть. Ми маємо почати з ними комунікувати, поважати їх, але не давати їм зробити помилку.

Підлітки, війна, серіал. Який тут підхід треба мати до дітей?

Ми маємо зараз їх захистити, бо емоційно вони розгублені, покинуті і тому до них добираються такі серіали

Ми маємо побачити, як вони відчувають війну. Бо ми думаємо, що їм байдуже на те, що відбувається. А їм не байдуже. Їм дуже страшно. Вони усвідомлюють, що через якихось три роки будуть тими, до кого прийдуть військкомати. І вони налякані. Ми настільки живемо собою зараз, що забуваємо, що наші діти вже готуються прийти в ті самі окопи. Ми маємо зараз їх захистити, бо емоційно вони розгублені, покинуті і тому до них добираються такі серіали.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Нейтральний прапор для спортсменів-терористів і відбілювання скандального Бубки