Про українсько-польські стосунки
Микола Княжицький
Журналіст, народний депутат України
Америка це Трамп чи Байден ? Та й Польща це Качинський і Дуда чи Туск? Інколи покращення чи погіршення стосунків залежить від успіхів і провалів нашої дипломатії, а інколи при усіх наших талантах ці стосунки більше залежать від внутрішньої ситуації у інших країнах. У таких ситуаціях роль дипломатії ще відповідальніша.
Демократичний польський президент Комаровський разом полював і обіймався з Януковичем, дратуючи нашу проукраїнську спільноту не тому, що поважав його, а тому що дбав про інтереси Польщі. І саме тому достатньо авторитарний , але прагматичний і талановитий політик Ердоган каже, що Путіну можна довіряти, спілкується з ним, але підтримує Україну зброєю і у інші способи.
Багато наших людей часто дивляться на Польщу, як колись дивилися на Росію . Мовби на старшого брата-рятівника. Такі люди зараз, коли ми конфліктуємо чере експорт українського збіжжя в Польщу в усьому звинувачують українську владу. Я мав би підтримати такий підхід , як опозиційний політик. Я справді вважаю , що влада в наших стосунках із західним союзником припустилася багатьох помилок. Але не це стало причиною конфлікту.
Причини у Польщі і у польській внутрішній політичній ситуації. Рішення Польщі зараз є помилковим, бо порушує регуляції ЄС, ставить під сумнів нашу євроінтеграцію, яка вигідна не лише українцям, а й полякам.
Рішення Польщі бʼє і по нашому оборонному бюджету. Адже міжнародна фінансова підтримка може витрачатися лише на соціальні програми. Наш оборонний бюджет формується податками, значну частину яких платять експортери.
Польський Сейм уже колись в історії кричав «Нє позвалям», коли не ратифікував Гадяцьку унію, підписану Гетьманом Виговським. Чим закінчилося це і для України і для Польщі ? Перемогою Росії.
Наша помилка в тому, що до владнання ситуації у Польщі не були підключені ні українська опозиція, ні представники нашого громадянського суспільства. Концепція будувати стосунки лише на відносинах між президентами легко руйнується і з найміцнішої перетворюється на найслабшу.
Ще позавчора Зеленський і Дуда були кращими друзями , а вчора скасували зустріч на Генасамблеї ООН.
Раніше офіс фактично блокував міжпарламентську співпрацю і візити парламентарів у Польщу. Тепер уся відповідальність за провал дипломатії на польському напрямку лягатиме виключно на Президента.
Це та сама помилка, яку ми вже спостерігали у ставленні влади до результатів соціологічних досліджень. Люди вважають Президента відповідальним за високий рівень корупції. Очевидно, така концентрація влади в руках однієї особи не лише дає можливість приписувати собі успіхи, а й покладає відповідальність за провали.
Одна навіть найвеличніша особа не в стані вирішити проблеми країни, а тим більше у стані війни. Саме тому необхідно обʼєднувати зараз владу, опозицію і громадянське суспільство для спільного подолання кризи через агресію, а не далі зміцнювати одноосібну владу і накопичувати помилки.
Будь-які стосунки і між людьми, і між країнами- це не лише емоційна приязнь , але і відповідальна праця.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.