Це програма "Зброя Перемоги". Мене звати Христина Яцків. Я вітаю свого співведучого Івана Кричевського. Іване, привіт тобі!Ми направду задумали поговорити з нашими глядачами і слухачами, і між собою також про ракети. Нагадаємо, якими воюють Сили оборони України, і що є у нашого ворога. Ми будемо говорити про те, що надано нам від партнерів. З цього і почнемо. Я так коротко і побіжно зараз піду по найменуваннях. Американська протикорабельна ракета, одна із найпоширеніших у світі. Мова йде про Harpoon. Є в нашому опціоналі і Brimstone. Абсолютний революціонер в контексті дальності бою і, безумовно, те, що дуже важко збивається, — і це Storm Shadow. Певні опції GMLRS і перспектива ATACMS. Напевно, все це ми зараз будемо з Іваном для вас розбирати. Іване, почнемо, напевно, по черзі. Давай з того, що тобі подобається на нашому столі, що найефективніше, найсмачніше, можливо, було з усього досвіду застосування. Прошу.Та воно все більш-менш смачно виглядає. Давай будемо їсти в буквальному сенсі слона, слона по частинах. Тобто почнемо із найдрібнішого. Найдрібнішим у цьому плані це буде скоріше цей самий GMLRS. Тому що в чому унікальність якраз вийшла системи HIMARS? В тому, що це вже якби і не скажеш, що класична реактивна артилерія, але й не скажеш, що це повноцінна така керована ракетна система. Ну тому що ракета GMLRS має GPS-наведення і відповідає класифікації керованої ракети. Ну але з іншої сторони там все-таки дальність стрільби 84 кілометри, тобто навіть під оперативно-тактичний комплекс не підпадає. Ну і все-таки обмеження по бойовій частині є. Тобто не так багато бавовни, як би можна було б втиснути в яку-небудь оперативно-тактичну ракету. Далі, якщо брати по значимості, ну насправді той же самий Harpoon. І тут доречно говорити навіть не стільки, що це найбільш там поширена ракета у світі. Ну тому що, ну, якщо говорити чесно, їй вже наступає на п'ятки норвезька, ну або точніше американо-норвезька ракета NSM, в якій, звісно, більшість технологій належить норвежцям. Питання в тому, що от саме те, що їх, ці Harpoon, нам дали вчасно, у квітні-травні, дозволило створити такий собі морський щит, який поховав плани рашистів взяти Одесу. Ну, здається ще, це саме морський щит поховав точно корабель "Васілій Бєх" під час битви за острів Зміїний і ще декілька поки що не підтверджених епізодів.Чекаємо на появи меморіалів десь у Севастополі.Так. От тим більше, що вийшов такий парадокс: втрату цього самого "Васілія Бєха" росіяни не визнали, але пам'ятник про всяк випадок поставили. Якщо ж говорити ще про якісь от, скажімо так, предтечею революції по довгій руці стала передача британських ракет Brimstone. Brimstone — це авіаційна ракета для Apache або для винищувача Eurofighter. Ми їх запускали за підказки британських конструкторів із таких імпровізованих установок на газельках. Ну вийшло, скажімо так: перший досвід роботи з високоточним озброєнням був, і це було прекрасно. І, схоже, саме це можна було потім імплементувати, коли ми отримали нарешті Storm Shadow. Storm Shadow революційна не тільки тим, що це стелс-ракета, яку ну досі нікому не вдалось збивати. Storm Shadow революційна для нас в тому плані, що це перша в історії Збройних сил України тактична ракета, розрахована саме під тактичний літак, яка може бити на дальність 500 кілометрів. Ну, звісно, різні приємні бонуси, як то там проникаюча бойова частина — стелс-технології, які в принципі дозволяють цій ракеті бути невидимою. Це ну насправді супутня історія. Якщо там говорити про ну найбільш точний результат її застосування. Думаю, всі бачили супутникові знімки із Рикового, там, де було на станції знищено рашистський арсенал снарядів. Буквально випалена земля, буквально все злетіло в повітря. Рашисти давно в цій із сторін не бачили такої бавовни.Але перший випадок використання Storm Shadow (скоріш за все, зараз про це говоримо) — це якраз таки Луганськ. І ти от сказав, що Storm Shadow важко збивається, але по Луганську Storm Shadow, вірогідно, використовували із іншою ракетою-приманкою, як я розумію, для засобів протиповітряної оборони ворога. Якщо вона важко збивається, навіщо було відволікати ворожу ППО?Ну а чому би російську протиповітряну оборону не потролити американською, американським, скоріше, безпілотником-приманкою ADM-160 MALD, який створений саме для того, щоб бути приманкою. Ну і тим більше, я думаю, американські партнери окремо попросили, чи можна випробувати цю штуку на росіянах. Випробування пройшло успішно.І мені особливо подобаються прецеденти, коли ми беремо найкраще від наших партнерів (те, що вони нам ласкаво надають), покращуємо це, іноді адаптовуємо до власних умов. І це стосується направду "хармеків" (ред. — ракети AGM-88 HARM) , як я їх називаю ніжно, тому що ну класні штучки. Дуже помічні. Дуже мені треба, як то кажуть. Повітряні сили Збройних сил адаптували американські протирадіолокаційні авіаційні ракети для застосування з винищувачів Су-27, які в принципі у нас і є. В перспективі HARM може запускатися із більш сучасних і іноземних винищувачів. Нічого їм, як то кажуть, у цьому сенсі не заважає. Іване, тобі слово. Наскільки це вдалий такий от випадок співпраці нашої із нашими партнерами?Ну, це дуже... Мало сказати, що це просто вдалий або дуже вдалий приклад. Тут ще треба розуміти ось що: МіГ-29, в чому його недолік? Він в принципі не адаптований для застосування керованого озброєння, в тому числі там не адаптовані пілони. І виходить, щоби була можливість запускати ці ракети AGM-88 HARM (окремо окреслимо: із МіГ-29 і Су-27), там треба було ставити своєрідний перехідник американського виробництва. І тут уже цікаво виходить, що радянські літаки в розпорядженні ЗСУ були адаптовані з американськими перехідниками під американські ракети, щоб в підсумку ефективно знищувати зенітно-ракетні комплекси. Тут можна виділити не тільки те, як швидко й на ходу вчилися наші інженери. Ну тому що адаптація мало того, що зайняла ну, можливо, пару місяців ( і це дуже рекордний строк для будь-яких таких подібних конструкторських робіт). Головне, як ще наші льотчики навчилися дуже швидко і стрімко ці ракети застосовувати. Ну чисто тому, що окреслимо окремо. Навіть Радянський Союз такі далекобійні ракети, як HARM з дальністю стрільби 150 кілометрів не виготовляв. І максимум, що в нас могло бути в арсеналах, це протирадіолокаційні версії ракет Х-29 з дальністю стрільби до 10 кілометрів. А тут у нас з'явились ракети із штатною дальністю стрільби в 150 кілометрів, ну і орієнтовно 70-80 кілометрів, яку вдавалося витискати за нашою імпровізованою технологією запуску. Ця ж історія важлива не просто в тому, що якби з'явився авіаційний інструмент, як знищувати різні такі от мєрзкі С-300, які обстрілюють наші міста. Це, по перше, така собі гарна закладка, як вчитися обслуговувати західні літаки на наших виробничих потужностях. І ще одна важлива закладка: ну все-таки західний цивілізований світ рухається до того, що така от довга рука тактичного оснащення (тобто крилаті ракети) розміщується там все-таки на літаках тактичної авіації, а не на монструозних бомбардувальниках, ну як у рашистів Ту-22м3.Ну і переходимо ми до власних розробок, так. Не можемо ми ігнорувати. І тут успіхи. "Вільха-М" вдало працює. Версія із бойовою частиною ракети 170 кілограмів, дальністю ураження до 130 кілометрів. Що скажеш на цей рахунок?Тут мало сказати, що добре, що ця система працює. Тут ще варто наголосити, що...Ну не просто, що вона є. Це наша відповідь на рашистську "падєлку" під назвою "Торнадо-С", яка там теж має в принципі схожі характеристики. Але, на відміну від нашої розробки, ну виготовляється в чомусь, можна сказати, "на калєнках". Ну тому, що для наведення цієї системи використовуються західні чіпи, які взагалі постачаються для космічних кораблів "Союз". Ну тобто технологія 70-х дає зброю людям ну орієнтовно середніх віків. І що навіть показово, рашисти аж настільки соромляться цього самого "аналогов нєт" (ну "Торнадо-С"), що вони навіть там не пишуть точність влучання показник. У нас "Вільха" має буквально пару метрів відхилення і працює так, як треба. І що ще не менш важливо, що мало того, що ця система працювала і в перші тижні війни, що, судячи з усього, все-таки її вдалося в чомусь відродити, регенерувати з залученням наших партнерів і під час повномасштабного вторгнення. І, відповідно, ця система іноді ну так ставить з пантелику росіян, тому що вони не дуже розуміють, а що по ним пролітає ну далеко за межами радіусу дії HIMMARS.Ще дещо цікаве і те, що точно не можна ігнорувати, це "Нептун" — українська протикорабельна крилата ракета в оригіналі. Звичайно, ми ж можемо говорити про різні версії вдосконалення на майбутнє. Чому це направду могло вже зараз бути революцією для української оборонки?Ну от почали, називається, з протикорабельної ракети і можемо піти далі, як це роблять турки. Вони взяли свою аналогічну ракету ATMACA, вирішили її переробити для ударів по наземних цілях і далі на цьому рухатись і робити далекобійні дозвукові крилаті ракети. Ну, наскільки відомо, в нас Міноборони теж заявляло про розробку дозвукової крилатої ракети на дальність тисячу кілометрів. Ну потрібна річ, тому що чому Москва досі не відчула?Чому Москва в принципі існує, так?Чому Москва досі існує? Треба зробити так, щоб вона не існувала. А от "Нептун" або, скажімо так, трохи призабутий проект "Коршун" в даному випадку можуть бути базою, яка й дозволить нарешті вказати Москві на її історичне місце.І дуже коротко. Не виходить мені із голови "Сапсан". Це багатофункціональний ракетний комплекс, який закрився акурат в переддень війни російсько-української у 2013 році. Повідомив про це міністр оборони України Павло Лєбєдєв тоді. Так, фактично згорнули вони "Сапсан". Які перспективи розгорнути, привідкрити і так далі?Є актуальні дані, що цей комплекс начебто готовий на 70%. Ну от, балістичні ракети, вони, на жаль, суттєво складніші в розробці, аніж дозвукові крилаті. Але, з іншої сторони, це відставання можна відвернути нам на користь. Ну одна із перших версій "Сапсана", вона передбачала універсальну пускову установку, тобто з якої можна було б запускати і балістичні ракети, і зенітні. І насправді, якщо пригадати про цю версію, то ми, можливо, в чомусь виявимося в тренді. Ну бо, наприклад, американці зараз приймають на озброєння ракетну установку Typhon, саме Typhon. І там функціонал або запускати нарешті наземну версію "Томагавка" на 1800 кілометрів, або зенітну ракету SM-6 (це морський аналог Patriot). Ну, грубо кажучи, не тільки ми сидимо й думаємо, чому Москва досі існує і чому по ній досі нічо не прилітає. Ось американці теж працюють.Чим найчастіше по нас б'ють окупанти із добре відомого і з того, що вони ще можуть десь за пазухою приховати?Ну от, коли ми говоримо про ракети, завжди виникає багато в кого спокуса сказати: ракети в росіян закінчуються. Але тут доречніше сказати: рашисти намагаються зробити так, щоб в них ракети не закінчились, відповідно міксуючи або виробництво різних типів, або запуск різних типів. Тому що, якщо вже брати найбільш такі часто згадувані й найбільш часто застосовувані ракети, то на першому місці тут виникає ракета повітряного базування Х-101. Показово, що якби за час повномасштабного вторгнення рашисти десь в три рази збільшили темпи виробництва цієї крилатої ракети, ну тому що ще на 2021 рік вважалося стандартом десь 120 ракет цих на рік. А тут виходить актуальний показник — 40 ракет таких на місяць, на жаль. Друга за темпами виробництва, відповідно відстрілу, це ракета "Калібр". В принципі, про всяк випадок скажемо, що якби всі ці рашистські дозвукові крилаті ракети, в них головна ідентична характеристика, що вони б'ють на дальність орієнтовно до 2000 кілометрів. Мають плюс-мінус однакові габарити фюзеляжу, тобто 7-8 метрів, тобто помітні для наших радіолокаційних станцій протиповітряної оборони, і мають плюс-мінус однакові бойові частини масою 500 кілограмів. Тому тут якби якщо вже і сортувати, то скоріше за носіями, ну і темпами виробництва. Ну от, на жаль, по "Калібрах" теж ситуація не дуже для нас радісна, тому що росіяни збільшили за час повномасштабного вторгнення їх виробництво приблизно в рази два. Ну, тут скоріше виникає такий парадокс, що, можливо, просто ці прихильники стратегічної авіації в Кремлі, вони просто більше вибили собі ресурсів. Ну тому, що, за великим рахунком, електроніка і двигуни на цих двох ракетах використовуються ну приблизно одних і тих самих типів. Тут уже просто, яке "іздєліє" вони собі замовляють, таке і постачають. Тим більше, якщо вже говорити про "іздєлія", не варто забувати, що ще за час повномасштабного вторгнення рашисти зуміли модифікувати Х-101 так, щоб вона, як мінімум намагалася доставити перешкоди для нашої протиповітряної оборони. Те, що ця ракета отримала позначення "Іздєліє 504АП". Ну, на щастя, ми про існування цієї ракети знаємо саме тому, що ну наша протиповітряна оборона її збила.Ну, готуючись до цієї програми, Іване, ми з тобою говорили, які є способи протидії. Окрім того, що засоби протиповітряної оборони можуть ловити ворожі ракети, є також варіант вражати місця, де вони зберігаються, місця, з яких вони запускаються, об'єкти, з яких вони запускаються, а так само можна... Ну, давайте будьте чесними самі з собою, можна ліквідовувати людей, які створюють ці крилаті ракети. Я правильно розумію?Я думаю так, що цей от знаменитий український "Моссад", про який всі говорять, який має там запрацювати. А десь вже прозвучав тролінг про безсмертний загін, який буде кошмарити рашистів. Ну, якщо говорити в більш прикладному плані, він має кошмарити саме тих людей, які працюють над розробкою російських крилатих ракет. Ну чому ми пішли з цього ракурсу? Зазвичай вважається, що треба накривати місця базування цих ракет. Ну, наприклад, як іноді це звучить у випадку з російськими "Іскандерами". Ну, на жаль, зброї такої, щоб могла би миттєво дістати той самий "Іскандер", поки що ще не існує, тому що в американців гіперзвукові ракети, які могли б дуже швидко долітати по російських "Іскандерах", ще тільки стають на бойове чергування. Нам таке, на жаль, не світить, а британські Storm Shadow... Ну все-таки от те, що вона дозвукова, відповідно летить повільніше, ніж, наприклад, оця російська "Іскандер", це є її все-таки недоліком. І ще відповідно, що якби задача, що накривати місця виготовлення ракет крилатих російських, все-таки там дуже такі великі і потужні заводські цехи і відповідно, там дуже багато бавовни треба, щоб їхнє виробництво було ліквідоване. Але якщо вже шукати якісь реально вразливі місця, от коли йде дискурс про те, що от, мовляв, росіяни досі мають контрабандні канали поставок різної електроніки, забувають якось говорити про людей, які рашистам з цієї не кондиційної електроніки, роблять цілком нормальну робочу електроніку, яка може направляти ракети. Грубо кажучи, тут більш ефективно навіть не встановлювати якісь там санкційні зажими, а краще, вибачте, всього-на-всього ловити і знаходити цих людей.І притягати до відповідальності, будемо казати.Ну або які там інші варіанти бувають у випадку з "Моссадом".Ну, я насправді оговорилася, сказала, які є способи протидії оцим от крилатим ракетам. Мова, звичайно, не лише про крилаті. А чому згадала, тому що якраз таки зо кілька місяців тому була інформація, що віддав Богу душу розробник крилатої ракети "Калібр", яку росіяни запускають з кораблів у нашому рідному Чорному морі. На цьому по ракетах поки що все. Нам ще буде що вам сказати в майбутніх випусках. Дякуємо. Це "Зброя Перемоги", Іван Киричевський і Христина Яцків.
