Наприкінці 2022 року прогнози, які експерти давали українській економіці, важко було назвати оптимістичними. Після падіння економіки майже на третину в перший рік повномасштабної війни, багато аналітиків очікували на подальше зменшення ВВП. Прогнози на 2023 рік варіювалися від його падіння на 8,5% до зростання на 5,5%. Проте найгірший сценарій не справдився. 

Більшість аналітиків прогнозували, що у 2023 році ціни зростуть на 18-24%, але пік зростання цін вдалося подолати ще наприкінці 2022 року. 

То що ж буде з гривнею та доларом, чи продовжиться цінова стабільність у 2024 році та чи зростуть ціни на продуктову корзину? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів економіст і член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Що буде з гривнею і доларом найближчим часом? Які показники прогнозують і як це вплине на пересічного українця? 

Насправді можливі два сценарії. Кожен з цих сценаріїв залежить від того, що буде відбуватися в кінці січня та на початку лютого. Або можна мислити ще простіше: дадуть нам гроші чи не дадуть? У нас є бюджет, який затверджений Верховною Радою. В цьому бюджеті є доходи, які ми плануємо в 2024-му році отримати, вони становлять 3,3 трильйони. Кожен має свій домашній сімейний бюджет і усі розуміють, що якщо ви плануєте видатки у два рази більші, аніж ваші доходи, то цю різницю треба звідкись взяти. Можна взяти, наприклад, споживчий кредит, або щось продати, або отримати спадщину. Україні не світить ні одне, ні друге, тобто єдиний варіант – запозичення. Це те, що називається макрофінансовою допомогою. Тобто нам треба знайти 38 мільярдів доларів на 2024-тий рік. З цих 38-ми мільярдів доларів є підтверджено, що ми дійсно отримаємо орієнтовно 10. Тобто це те, що нам обіцяють японці, канадійці і країни Скандинавії поза межами єдиного бюджету Єврокомісії. 

Україні потрібно знайти 38 мільярдів доларів, аби покрити дефіцит бюджету на 2024-тий рік

Залишається два великих запитання на суму 28 мільярдів доларів. Це Сполучені Штати Америки зі своїм макроекономічним фінансуванням, з бюджетом у 61 мільярд доларів, в якому закладена доля воєнно-технічної допомоги, без якої нам фізично буде складно утримувати фронт. Євросоюз нам пообіцяв з 2024-го по 2027-мий роки 50 мільярдів євро. Але на це рішення Угорщина наклала вето. Тобто ці два рішення будуть ухвалювати у кінці січня чи на початку лютого. Єврокомісія має зібратись у лютому, а американці казали, що десь в третій декаді збереться Конгрес та Палата представників, і тоді вони розпочнуть вирішення долі цієї допомоги. 

Із Сполученими Штатами Америки ситуація є простішою, вони вже нібито вийшли на якісь попередні домовленості. Тобто теоретично можливо, що рішення про 61 мільярд доларів побачимо. Але варто зазначити, що з цих 61-го мільярда макрофінансової допомоги тільки 10-11 мільярдів максимум. Є дуже велика залежність від того, яке ж рішення ухвалить Єврокомісія та Євросоюз. У них є план "Б" через механізми, коли Єврокомісія виділяла гроші на подолання пандемії в країнах Євросоюзу. Тобто під гарантії великих країн ЄС будуть надаватися кредити Україні, але це буде не в межах бюджету спільноти, а в межах гарантій, що надають великі уряди. Тобто там також ситуація не швидко вирішиться, тому що ті гарантії, як правило, приймаються парламентами Німеччини, Франції, Італії, а це все – час.

Якщо нам цю допомогу не нададуть, то що ж тоді буде з курсом долара? 

Якщо нам не нададуть допомогу партнери – ми будемо друкувати гроші

Я намалював картину, яка є зараз, проте ця картина без жодних гарантій. Якщо макрофінансова допомога надходить в повному обсязі – у нас курс національної грошової одиниці до долара буде рухатися приблизно в межах до 40-ка гривень за долар. При позитивних умовах, коли ми сформували бюджет, було закладено 40,4 гривні за долар, тобто такий середньорічний курс. Якщо макрофінансову допомогу не дадуть – це апокаліптичний сценарій, його навряд чи варто розглядати, але маємо розуміти, що єдине джерело покриття – друкування грошей. 

З друкуванням грошей ми мали ситуацію в 2022-му році, коли гривня опустилася з 24-х до 40-ка гривень за долар. Ось приблизно порахуйте, що буде з гривнею, якщо знову “вкинути” в джерела формування соціальних видатків 400 мільярдів гривень, як це було у 2022-му. Навряд чи цей сценарій реалістичний. Реалістичний сценарій – нам дадуть гроші, але менше. І тут виникає питання, де знайдуть джерела покриття того, що не буде вистачати? 

У нас соціальний блок, який фінансується за рахунок макрофінансової допомоги, складається з двох частин. Один тип – це так звані захищені статті. Це допомоги по безробіттю, виплати соціально незахищеним верствам населення, інвалідам, це 420 мільярдів гривень перерахування в Пенсійний фонд, це заробітні платні бюджетникам, лікарям, вчителям. Усе це – захищені статті, і вони напевно будуть фінансуватися поза всі інші питання. А друга частина – це допомога від держави бізнесу. Це дотації аграрному сектору, покриття відсоткових ставок по кредитах. Це те, що буде “різатись” першочергово. Тобто, якщо грошей буде менше, то найважче і найгірше буде українському бізнесу, який втратить залишки державної підтримки, яка є сьогодні. Але соціальні видатки будуть виплачувати. Будемо відверті, держава не піде на будь-які скорочення питань виплат. 

Підвищувати мінімальну зарплату та пенсію під час війни – неправильно

Що держава зробила, на мою думку, політично, але не економічно, – ухвалила рішення і провела через державний бюджет 2024 підвищення соціальних стандартів. Тобто з 1з-го січня підвищили мінімальну заробітну платню до 7 тисяч 100 гривень, а з квітня буде 8 тисяч. У нас підняли прожитковий мінімум, що автоматично потягло за собою всі додаткові видатки, зокрема максимальну та мінімальну пенсію. Ми передбачили велику індексацію пенсій в березні. Я не говорю про те, що це не треба робити, це потрібно робити. Але треба чітко розуміти, що це додаткові видатки в розмірі 200-250 мільярдів гривень з державного бюджету. І коли ми про це говоримо, маємо чітко розуміти, що джерела покриття цих речей існують. Як правило, в період війни подібних речей не роблять. 

Як всі ці проблеми позначаться на продуктовій корзині? Які продукти у цьому році зростуть у вартості і загалом чого нам очікувати?

92% того, що ми їмо, ми самостійно виробляємо й вирощуємо. Окрім цього, у нас є дуже потужна історична пам'ять. Ще живі і при пам'яті люди, які жили в буремні дев'яності, і які активно вчилися виживати з того, що вони могли самостійно вирощувати не покладаючись на державу. Люди не просто повертаються до цього, люди практично повністю повернулись. І якщо вдуматися, то 2023-рій був доволі непоганим, бо нам вдалося зібрали великий врожай овочів і фруктів. 

Зараз у нас ціни на борщовий набір є дешевшими, ніж були рік тому. Єдине, що в нас подорожчало в порівнянні з минулим роком, – це м'ясо. Поголів'я в черговий раз впало. На територіях сходу України, які потрапили в зону бойових дій, було дуже багато відгодівельних комплексів. Справді є багато проблем і трохи зменшився загальний обсяг пропозицій на ринку. Але ми зібрали дуже добрий врожай зернових. У нас також нормальна ситуація з “молочкою”, а яйце на 30% дешевше, ніж було минулого року. Це все говорить про те, що запасів у нас є достатньо. Українці активно будуть виїжджати на присадибні ділянки, а також робити “закрутки”. Влітку зростає попит на цукор і сіль. 

В середньому ціна на продуктову корзину у 2024-му році зросте на 10%

Коли ми говоримо про динаміку цін на продукти харчування, треба розуміти, що це залежить від кількох моментів. Момент перший – соціальні виплати і макрофінансова допомога. Якщо вони будуть, відповідно буде створюватися дуже потужний внутрішній ринок, який буде стимулом збільшення попиту. Якщо цього не буде, попит буде менший. На 2024-тий рік ми очікуємо інфляцію на рівні 9%. Інфляція – це індекс росту споживчих цін. Тобто в середньому ціни виростуть до 10%. 

Але треба розуміти, що є окремі сегменти, які напряму залежать від держави. Наприклад сегмент цін на енергоносії. Точно в кінці опалювального сезону у нас буде повертатися ситуація до збільшення цін на електрику та на газ. Продуктова корзина зросте на рівні 7-8%. Малозабезпечені верства населення мають сильну залежність від тих продуктів харчування, які вони можуть вирощувати самостійно.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читайте також: Економічного фронту немає. Справжній фронт там, де тебе можуть вбити, – військовий