За інформацією медіа, постраждали п'ятеро людей. Безпілотники впали, зокрема, на територію особливої економічної зони «Алабуга» (за 1200 кілометрів від кордону з Україною). 

Раніше в Білому домі повідомляли, що саме там країна-агресорка будувала завод з виробництва іранських безпілотників, які щодня атакують Україну. 

ГУР поки що не підтвердило інформації, проте нещодавно міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що Україна вже має безпілотників, які можуть пролетіти понад тисячу кілометрів.

То чи справді ці удари – це робота України, чому Росія не захищає свої обʼєкти критичної військової інфраструктури та чи можуть удари по НПЗ мати для нас геополітичні наслідки? Про це в ексклюзивному інтервʼю для “FM Галичина” розповів заступник Генерального директора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експерт із авіації Анатолій Храпчинський. 

Чи справді це, на вашу думку, робота Головного управління розвідки і чи взагалі Україна до цього причетна? 

Якщо ми кажемо про завод "шахедів", то вони є законною ціллю для України, тому що там виробляють засоби, якими кожного дня бʼють по Україні. Тому цілком логічно і вірогідно, що наші служби опікуються цим питанням для того, щоб знищити їх. Але треба не забувати, що велика кількість інженерів, які створювали саме ці БпЛА з можливостями літати на такі великі відстані, теж брали участь у цій операції. Окрім гарно спланованої операції зі сторони наших спецслужб, є ще й інженерна складова – це БпЛА, які пройшли протиповітряну оборона, засоби розвідки, радіоелектронну боротьбу ворога і влучили у ціль. 

Атака була здійсненна на 1200 кілометрів вглиб Росії. Чим саме влучили та чи є у нас засоби, які можуть здійснювати роботу на такій дальності?

Пропоную не уточнювати чим саме, аби росіяни, які отримали назву, потім не цілили по можливих місцях, де збирають ці БпЛА. Треба не забувати про те, що велика кількість різного типу БпЛА виробляється саме в Україні і ми суттєво просунулись в цьому напрямку за два роки повномасштабного вторгнення. На таку відстань вони можуть літати, і варто не забувати, що ми кажемо про 1200, та навіть про 1300 кілометрів, якщо рахувати безпосередньо до цього заводу по прямій. 

У нас є засоби, які можуть літати на відстань до 2500 кілометрів і виконувати бойові завдання

Знову ж таки, для того, щоб подолати таку відстань, БпЛА мають оминати протиповітряну оборону, густонаселені населені пункти, тому що там можуть сповістити про проліт якогось "приблуди" у повітрі. Тому, насправді, тут є велика й ключова складова, і ми можемо чесно заявляти про те, що в нас є засоби, які можуть літати на відстань до 2500 кілометрів і виконувати бойові завдання, як сьогодні. Насправді в Україні є велика кількість розробок, які можуть нести на відстань понад 500 кілометрів на реактивній тязі корисне навантаження до 200 кілограмів.

Чи може ця операція свідчити про те, що Росія дуже погано оберігає такі важливі для неї об'єкти?

Почнемо з того, що Росія не очікувала, що на такі відстані ми можемо бити, хоча ефект неочікуваності був трохи раніше, коли Україна почала бити по нафтопереробних заводах. Але давайте повернемось до того, що є й питання щодо протидії таких БпЛА, тому що летять вони на низькій висоті і є малопомітними. І це насправді суттєвий виклик для будь-якої країни щодо створення систем, які би запобігали протидії цим БпЛА. Це потребує створення нового виду протиповітряної оборони, яка мала б в своїй основі низьковистоне радіолокаційне поле, яке дозволило б виявляти такі малопомітні цілі в повітрі і знищувати їх. 

Після невеликої перерви сьогодні також було влучання в НПЗ в Нижньокамʼянську. Там спалахнула пожежа. Ми практично ігноруємо заяву-застереження Саллівана про те, що наші удари можуть призвести до росту цін на нафту на світовому ринку. Які наслідки це може мати для нас і чи взагалі будуть ці наслідки? 

Говорячи про заяву Саллівана, варто згадати й про заяву Єнса Столтенберга

Розпочнемо з цього, що це сказав Салліван. Наприклад, Єнс Столтенберг зазначив, що коли Україна отримає F-16, може використовувати оздоблення літаків для протидії по стратегічних цілях навіть на території Російської Федерації. Не треба забувати й про цю заяву. Чомусь саме заяву Саллівана сприйняли так активно. Насправді вона не має як такого значення, бо ми не під зовнішнім управлінням. Тому, звісно, вони можуть радити нам, по чому бити, а по чому ні з огляду на економічну складову, тому що розуміють, що, наприклад, удари по НПЗ можуть призвести до росту ціна на паливо в світі. Але у нас є завдання знекровити ворога за рахунок того, що на тих же нафтопереробних заводах виготовляють паливо для літаків, ракет і наземної техніки. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Ні на які “льдіни” руский мір не коловся