Зокрема найбільш скандальним “експертом” у суспільстві вважають Олексія Арестовича, який пройшов шлях від “екзорциста” до такої собі “таблетки заспокійливого” на початку повномасштабного вторгнення аж до людини, які мало хто вірить тепер. Зокрема його прогноз про війну, яка закінчиться через “два-три тижні”, спочатку заспокоював народ, а потім виявився цілковитою нісенітницею, про яку ми створили безліч мемів. 

В центрі основних тем таких псевдоекспертів найчастіше є саме війна. Вони, як і Арестович, полюбляють давати прогнози, які часто одягають на суспільство “рожеві окуляри”.

То як боротися з цими “експертами” і чи можливе створення переліку саме тих коментаторів, які справді заслуговують на таке титрування в медіа? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів заступник шеф-редактора «Детектор Медіа» Ярослав Зубченко.

З початком повномасштабного вторгнення у нас пів країни стали експертами у різних галузях. І ще половина з них потрапляють на телебачення. Як ви розумієте визначення "телевізійний експерт" і яким він має бути, аби на таку велику аудиторію давати поради на ту чи іншу тему?

У мене існує найпростіший і найраціональніший спосіб це пояснити. Людей варто називати різними словами, виключити слово "експерт" та "не експерт". Є коментатор – це людина, яка може "забивати" ваш ефір, коли на телебачені є вільний ефірний час. Тоді універсальний коментатор прокоментує будь-яку тему. Це його особиста думка і його повноцінне право. Він може бути профільний, тобто людина, яка працює в цій галузі, має практичний досвід і її думка вже чимось підкріплена. Це не просто людина з вулиці, яка коментує ті чи інші теми, але вона все ще не експерт. 

Експерт – це людина, яка має фундаментальні знання в галузі, яку вона досліджувала. До речі, необов'язково мати практичний досвід, тобто умовно експертом з космонавтики може бути людина, яка не була в космосі, але при цьому вона добре знає цю тему. Вона не просто в ній працювала, не просто про неї чула, вона її досліджувала і може профільно її прокоментувати. Навіть не обов'язково давати прогнози, але ця людина має проаналізувати речі, розібрати їх, пояснити і так далі. Вона розуміє внутрішні причини і може професійно про них говорити. Саме експертів – дуже мало. Я навіть не впевнений, що в кожній галузі є експерти саме в Україні, тому що деякі галузі просто не українські і ми таким не займаємось. Але коментаторів у нас вистачає. Вони дійсно універсальні і їх дійсно багато. Проблема в тому, що не професійні медіа називають коментаторів експертами, тим самим вони підвищують рівень очікувань, рівень довіри до їхніх слів і часто саме так обманюють аудиторію. 

Слово "коментатор" найчастіше можна почути саме в спортивній термінології, але не в засобах масової інформації. Коментаторів та експертів після повномасштабного вторгнення неабияк побільшало. Чи спостерігали це ви і чому загалом відбувається така тенденція? 

Непрофесійні медіа вводять людей в оману, коли на ефіри запрошують псевдоекспертів

Я думаю, що попит породжує пропозицію. У нас з'явився найгучніший інформаційний привід за всю історію сучасної України. Зрозуміло, що ця війна не стосується буквально кожного. Відповідно, люди хочуть про неї хоча б говорити. Чим масштабніша подія, тим більше виникає "експертів". Раніше так вже було із коронавірусом, тепер – повномасштабне вторгнення. Саме по собі явище непогане, тому що вторгнення справді охоплює всі сфери нашого життя. Ми постійно про це говоримо і це дуже виправдано. Просто якби люди, які про це говорять, були справді експертами та професіоналами або ж чесно казали, що вони не експерти й не професіонали, а це їхня особиста думка, яку вони хочуть висловити, було б значно простіше. Проблема виникає тоді, коли якесь непрофесійне медіа запрошує в ефір випадково людину, ставить їй дуже професійні профільні питання, а вона відповідає на них не професійно і вводить людей в оману. Люди в це вірять і живуть в ілюзіях. 

З початком повномасштабного вторгнення, чи не найчастіше ми акцентували увагу саме на військових експертах. Дуже багато критики навколо військового експерта Жданова. Його по-різному називають, хоча провідні медіа далі його запрошують. Кому довіряти і хто є певним орієнтиром саме у військовому напрямку? 

На жаль, я не експерт з військових експертів. Я особисто довіряю Тарасу Чмуту, Миколі Біліскову на Сергію Згурцю. Це люди, яким я довіряю і яких можу радити. Але є універсальна формула, яку можна використати до конкретних людей. Людина, що називає себе експертом, повинна мати якийсь бекграунд в галузі, практичний чи теоретичний, і вона повинна бути експертом саме в тому, що вона коментує. Це як з лікарями. Якщо кардіолог – лікар, який лікує серце, буде коментувати щось з нейрохірургії, це вже проблема. Так, це все медицина, але він має інший профіль. Артилеристи не можуть коментувати, наприклад, повітряні сили. Все воно вибухає, все воно наближає перемогу, але специфіка дуже різна. На вузькопрофільних питаннях така людина може не розумітись. Тому, коли ви слухайте того чи іншого експерта, враховуйте його бекграунд. 

Якщо “експерт” готовий прокоментувати все – це “дзвіночок”, що таку людину слухати не варто

Також дуже хороший показник експертів – це те, що людина говорить "Я не знаю, я на цьому не розуміюся". Це нормально – не знати всього. Інколи треба про щось додатково почитати. Але коли людина на будь-яке питання знаходить відповідь, починає говорити загальними словами чи ще гірше – впевнено дає якісь прогнози на всі теми підряд – це "дзвіночок", що таку людину слухати не варто. 

Часто коли я телефоную до того чи іншого експерта, вони навіть не питають про тему, яку будуть коментувати. Частіше їх цікавить медійність самого медіа. Як знайти баланс між тим, кому можна довіряти, а кому ні? На чому можна підловити коментатора в тому, що він насправді не готовий профільно й професійно коментувати ту чи іншу тему? 

Це проблема, тому що очевидно, що аудиторія не може на всьому розумітися. Найкращий спосіб зловити фейкового експерта – це зрозуміти, що він бреше. Але щоб зрозуміти, що він бреше, ми самі повинні знати правду. Тому, як на мене, найкращий спосіб – це делегувати цю функцію медіа та журналістам, яким ми довіряємо. Умовно, "Радіо Свобода" бере коментарі в експертів, яких редакція перевіряє. Вони перевіряють їхній бекграунд та спілкуються з ними до експертної розмови. Тому найкращий спосіб, як на мене, це довіряти хорошим медіа, які дорожать своєю репутацією і ретельно перевіряють своїх спікерів. В політиці тисячі різних тем, і одна й та сама людина не може експертно коментувати усі. 

Я б хотів розібрати окремих персон, аби люди не “велись” на фейкових експертів, яких активно розганяють медіа. Найчастіше такі псевдоексперти прикриваються Інституціями і цим ніби підтверджують свою важливість і професійність. Хто з коментаторів найбільше грішить зі згадуванням цим фіктивних інституцій?

Чесно кажучи, мені дуже складно сказати, хто найбільше прикривається цими псевдоінституаціями. У багатьох універсальних коментаторів є свій універсальний статут. Я закликав би глядачів бути дуже обережними з тими експертами, які досі просувають в медіа проросійські наративи. Є такий персонаж як Чаплига, Корнійчук і Карасьов, які досі видають себе провідними патріотами, опозиціонерами та борцями за краще майбутнє для України. Їх досі запрошують на ефіри, але при цьому вони продовжують працювати на російську пропаганду. Свідомо чи ні? Я думаю, що свідомо. Розповідали, що Каховську ГЕС росіяни підірвали у змові з американцями та європейцями, щоб всім дружньо заморозити війну. Така от історія. А там вже не важливо до яких вигаданих організацій вони себе зараховують. Важливо, що ці люди раніше працювали на каналах Медведчука, а тепер працюють на продовжувачів справи Медведчука. Їх не варто запрошувати, їм не варто довіряти, на них варто глянути СБУ. 

Парадокс у тому, що цього Карасьова люди дивляться і він набирає багато переглядів. До людей насправді складно достукатись. Чи вірите ви в те, що ми зможемо сформувати таку базу тих коментаторів і справжніх експертів, яким дійсно можна довіряти? 

Я думаю, що це можливо. Схожі бази вже пробували створювати. Наприклад, я знаю про базу, яка називається "Спитай жінку". У нас справді є велика проблема з тим, що більшість експертів у нас чомусь саме чоловіки. Тому створили базу "Спитай жінку", у якій є цілий перелік експерток. Я знаю, що на сайті Інституту масової інформації є “білий” список медіа, а в базі замовних соціологів є розділ з організаціями саме соціологічними, яким можна довіряти. З приводу переліку конкретних персоналій я боюсь, що це, як завжди, може закінчитись якимись конфліктними й скандальними історіями. Але я сподіваюсь, що колись у нас така база зʼявиться і вона буде оновлюватись кожних пів року. 

Чим більше думок, тим краще, тому не варто “форсити” одного експерта на всіх телеканалах

Я б справді дуже хотів, аби в медіа зʼявлялись лише достойні й чесні люди. Хоча насправді є ще одна невелика проблема. Навіть коли експерт хороший, це часто перетворюється на те, що всі медіа починають запрошують саме його. Але важливо враховувати, що якщо ми не говоримо про якісь конкретні факти, а саме про думки, то вони, все ж, суб'єктивні. І вони всі можуть бути правдивими, просто по-своєму, тому що нічого із цього не закон. Насправді важливо мати різних експертів, шукати нових людей, просувати їх в ефірах, тому що чим більше думок, тим краще. Але важливо, щоб ці думки були доведені якимись фактами, а не просто “люди з вулиці” поширювали незрозуміло що.  

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.

Читати також: Ми можемо вийти на мільйон дронів за результатами 2024-го року, – Саакян