Так, за його словами, в наступні роки українцям, ймовірно, доведеться знизити рівень споживання товарів і послуг у декілька разів. Насамперед йдеться про купівлю імпортних товарів.

То на що вказує така заява та що буде зі споживчим кошиком українця у 2024 році на тлі зменшення допомоги від Заходу? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Що мав на увазі міністр, кажучи про те, що українцям варто зменшити своє споживання імпортної продукції? 

Чим більшу частку в споживчому кошику будуть займати українські товари, тим краще це буде підтримувати економіку країни

Я особисто був на цьому заході, де міністр Марченко презентував цю позицію, тому думаю, тут є дві складові. Перша – те, що в умовах війни, яка вимагає надзусиль від суспільства і економіки, нам потрібно максимізувати можливості фінансового забезпечення, зокрема і Збройних сил, яке відбувається за рахунок податків. Відповідно, чим більшу частку в нашому споживчому кошику будуть займати українські товари, тим краще це буде підтримувати економіку країни. 

Друга складова, про яку говорив Сергій Марченко, це, власне, негативний сценарій розвитку подій. Зараз ми розуміємо, що 2023-тій рік був з погляду фінансів досить легким, тому що ми мали повне забезпечення покриття дефіциту бюджету від наших партнерів. І коли ми говоримо про дефіцит бюджету під час війни, то фактично у нас є два приблизно рівних бюджети: це бюджет воєнного і мирного часу. Бюджет мирного часу у нас покривається коштом наших міжнародних партнерів. Ми сумарно отримуємо понад 40 мільярдів доларів. Це фактично такий самий обсяг, як всі наші звичайні мирні потреби, які бюджет має можливість фінансувати. Відповідно, це означає, що будь-яке зменшення цієї зовнішньої допомоги, а зараз у нас немає допомоги ані від Європейського Союзу, ані від Сполучених Штатів, суттєво впливає на економіку країни у стані війни. 

Щодо Європейського Союзу, всі погоджуються, що з угорцями Євросоюз дасть раду і це фінансування ми отримаємо. Надавали нам 10 мільярдів доларів грантів, тобто коштів, які не потрібно повертати, на відміну від кредитів. Щодо Сполучених Штатів, такої чіткої картини немає. Тому, власне, те, що було сказано міністром, – це правда, просто ніхто не звернув увагу на його фразу "в не найкращому сценарії". Ми маємо розуміти ціну захисту країни в умовах, якщо партнери більше не будуть нас фінансово підтримувати. Аби не допустити суттєвого рівня збідніння, влада, суспільство й усі наші дипломати намагаються так активно боротися за те, щоб це фінансування ми отримали. Так, це трохи не відповідає картині сильної України, яка самостійно здатна побороти Росію. Треба просто натиснути якусь магічну кнопку, всім перейти на військові рейки і працювати 24 години на добу в стилі радянських пісень. Це жарт, звісно. Проте це несправедливо, зважаючи на Будапештський меморандум, і на всі ці заробітки, які наші партнери мали від співпраці з Росією, починаючи від 2014-го року.

З якою нестачею ми входимо в бюджетний рік? 

Бюджет покритий у тому форматі, у якому його ухвалила Верховна Рада. Питання в тому, що навіть з погляду Міжнародного валютного фонду стосовно України ухвалили рішення надати черговий кредитний транш МВФ. І там в документах було сказано, що вони отримали належні запевнення від міжнародних партнерів України щодо фінансування в тому обсязі, який потрібен нам на цей рік. І, власне, міністр Марченко сказав, що у нього немає великих побоювань щодо 2024-го року. Він загалом очікує, що ми отримаємо потрібне фінансування, але так, стосовно 2025-го року є великі побоювання. Тобто бюджет – це про довгострокову перспективу. 

Загалом можна говорити про умовних два сценарії. Один сценарій – це базовий, коли ми отримаємо повне фінансування. Це певний економічний розвиток на рівні цього року, тобто повноцінне фінансування у 40 мільярдів доларів. Це більш ефективне використання бюджетних коштів замість будівництва доріг, парків і перекладання бруківки коштом місцевих бюджетів. Фактично ці гроші будуть спрямовані на оборонні закупівлі в межах країни, зокрема на ту саму дронову програму. Це від такого надто раннього початку повернення на шлях перемоги у війні. 

Другий сценарій – це коли ми не отримуємо, наприклад, американського фінансування. Це від 40-ка мільярдів, які нам потрібні, до недоотримання 10-ти мільярдів доларів. А що може виникнути в такій ситуації? Це буде такий набір всього неприємного по трохи, але без обвалу. Це невелика девальвація гривні чи прискорення інфляції. Хоча Нацбанк намагається всіма силами обмежити зростання цін, інфляція за попередні 12 місяців складає 5,3%, і це небагато, ба більше, нормально для навіть для мирного часу. Прискорення інфляції – це зменшення реальних доходів. Всі, хто отримують гроші з бюджету, відчують економію коштів, які потім використають на оборону. 

Чим довше військовослужбовець навчається, тим довше потрібно платити

Я хотів би звернути увагу на дискусію, яка була на прес-конференції Президента України Володимира Зеленського. Президент дуже чітко окреслив ту дилему, яка насправді є. Ми всі дуже хочемо, щоб тим, хто мобілізувався в перші місяці повномасштабного вторгнення, дали відпочити. Ми всі дуже хочемо, щоб ті, хто будуть заміняти наших воїнів на передовій, були підготовленими, а не просто кинуті  напризволяще. Але всі ці питання вимагають грошей. Чим довше військовослужбовець навчається, тим довше потрібно платити обом: і тому, хто навчається, і тому, хто навчає.

Чи допомогло б повернення українців з-за кордону економіці нашої країни? 

В усіх дуже різна ситуація. Якби зараз ми мали повний рівень безпеки і сюди повернулися б ті, хто виїжджав і не повернувся саме через небезпеку, зокрема сім'ї з дітьми до великих міст, таких як Київ чи Харків, то це, звісно, дало б поштовх. Тому, що великою мірою це приплив валюти і податків в Україну. Умовно чоловік заробив в Україні, а витратила ці кошти його родина за кордоном. Відповідно ані податки, ані ПДВ ніхто не сплачував. Економіка України від цього ніяк не стимулюється. Проте є ті люди, які б створили більше навантаження на бюджет. Я говорю про тих людей, у яких зруйноване житло і вони не мають куди повертатись. Є ті, хто є менш соціально захищеним і користується соціальними пільгами більш щедрої системи соціальної підтримки в таких країнах, як Німеччина. Те саме стосується людей з інвалідністю. Як би неправильно це не звучало, але так, є люди, які своїм поверненням ускладнять і так складну ситуацію в країні.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами. 

Читайте також: Тільки створення уряду національної єдності наблизить перемогу, – Луценко