Якщо Москві доведеться вбити мільйон росіян, вона це зробить, – військовий експерт
Так, західні військові експерти стверджують, що Росія виготовляє набагато більше ракет, ніж можуть виготовляти наші партнери для ППО. Таким чином, московія нібито і планує перемагати і цій війні. Ба більше, на думку деяких “експертів” ракети до пускових установок ATACAMS нам також не бачити, як власних вух без дзеркала.
Крім того, скоро можуть настати морози, що може зіграти на руку росіянам на полі бою. Крім того, “вибори” президента на росії наближаються, а це може стати причиною нових “м’ясних” штурмів з боку РФ.
Про спроби інформаційних атак, геополітику та ситуацію безпосередньо на фронті в ексклюзивному інтерв’ю для “FM Галичина” розповів військовий експерт Петро Черник.
Почнімо з ІПСО. Останнім часом збільшилась кількість інформаційних вкидів, що "все пропало". Це просто емоційні гойдалки чи спланована операція?
Йозеф Геббельс перевертається у труні, як білка в колесі
Противнику потрібно розповсюджувати паніку та занепадницькі настрої в Україні. Зрештою, інформаційно-психологічні операції в головній своїй частині мають за мету посіяти паніку і страх серед противника, це їхня робота. Наш ворог сягнув дуже високих і неймовірно якісних показників у цьому плані. На мій погляд, це чи не найкращі подібні операції на планеті Земля. А якщо на це все дивитися під кутом пропаганди, то Йозеф Геббельс їм точно заздрить і перевертається у труні, як білка в колесі. Чи правильно противник це все робить? А чому ж ні? Війна – екзистенційна. Їхнє завдання нас знищити. Усі інструменти для цього підходять.
Сьогодні стало відомо, що атака на Київстар планувалась давно і ворожі спеціалісти були до неї готові щонайменше з травня. Як ви оцінюєте цей вимір російської агресії на агентурному рівні?
Впритул до моменту, допоки “московитський Карфаген” не буде знищений, вони будуть з нами воювати, а агентура залишалася, залишається і буде залишатися дуже серйозним інструментом впливу. Їхня агентура зайшла у наше “тіло” далеко не в 1991-му році, а ще із часів “малоросійської колегії”. От саме тоді московити почали інтегруватися до нас, якнаймасштабніше.
А в частині агентури, то тут також скажу свою професійну думку: вони чи не найкращі на планеті Земля. Найгеніальніше вербування, яке будь-коли здійснювалось, це так звана Кембриджська п'ятірка. П'ятеро дуже високопоставлених людей у Великій Британії були завербовані в 30-х роках. Найвідоміший з них Ентоні Бланк, який був персональним радником Георга Шостого практично усю війну, а "засвітили" його аж у 80-ті роки, коли Маргарет Тетчер прийшла до влади. І ще один дуже важливий приклад – це те, що Сталін знав про вибух ядерної бомби швидше, ніж Трумен. Все так, бо в СРСР були ідейні агенти, а це дуже серйозна загроза. Тому не можна за 30 років, не роблячи роботи, перекреслити те, що тривало триста років.
На фронті зараз майже вдвічі зросла кількість бойових зіткнень та обстрілів. А ще ми дивимося на зміну погоди, бо прийшли морози, і вони можуть затягтись на досить тривалий період. Це спрощує доставку на фронт важкої техніки. Чи загостряться в морозний період бойові зіткнення на Східному і Південному фронтах?
Це ви слушно зауважуєте, але є нюанс. Питання – скільки протримаються морози? Якщо це до тижня, то земля достатньо не промерзне, щоб нею могла рухатися важка техніка, для цього треба мінімум 10 градусів морозу протягом двох тижнів. Але це буде навзаєм – що для них, що для нас. Питання лише, хто майстерніше і краще цю техніку буде застосовувати. У цій частині ми серйозно переважаємо, бо, скажімо, БМП M2 Bradley вже випереджає за всіма тактико-технічними характеристиками свій російський чи радянський аналог. Те саме стосується і танків. Тому все буде залежати від майстерності наших командирів і вміння цю техніку застосовувати у стратегічному сенсі.
Але я притримувався, притримуюсь і буду притримуватись думки, що війну по-справжньому переламає компонованість наступних типів зброї, велика кількість авіації і велика кількість далекобійних ракет. Тільки один історичний приклад:на завершальній фазі війни "Буря у пустелі" американці застосували 600 ракет ATACAMS. Це при тому, що Ірак аж ніяк не співмірний суперник. Теперішня Росія, як би вона не виглядала, мала 1700 літаків, а літаковильотів було понад 100 000.
Все те, що ви назвали, зокрема цифри щодо літаків та ракет, мають наші партнери, наприклад Штати. Але Джон Кірбі просто розвів руками і сказав, що гроші, які йдуть на воєнні пакети підтримки Україні, закінчилися. Тепер нас чекає гра в довгу, тобто "гра в Трампа" і виглядає на те, що нам, мабуть, треба взагалі про ці десять мільярдів забути. Ми маємо шанс без цього всього вистояти?
Нам треба нарощувати безпілотний флот і нищити ворожу залізницю
Буде дуже важко. Неймовірно важко, але є шанс вистояти, і відповідь лежить у несиметричному підході, як це сьогодні було із СУ-34 у Челябінську. Нам треба нарощувати безпілотний флот і нищити ворожу залізницю. Це, на мою думку, і є філософія успіху.
Але давайте ми з'ясуємо, що ж відбувається у США, бо я не поділяю думки, що це вже крапка. Кірбі говорить те, що має говорити як політик – це спосіб тиску на те крило республіканців і "трампістів", котрі опираються. Насправді ж вони гроші дають. Це проблема для них, але Штати дають гроші в у зв'язці з антиміграційним пакетом. І цей антиміграційний пакет є дуже жорстоким, нещадним і таким, як це бачать саме республіканці. Тобто, Байден зараз "на шпагаті", бо республіканці готові дати нам гроші, що треба президенту США, але він мусить прогинатись під них в інших питаннях. Він фундаментально, глобально, серйозно обрізає власне політичне поле, і йому це дуже важко робити. Плюс, ніхто не скасовував звичайних людських емоцій. Трамп хоче познущатися над Байденом, щоб той сам прийшов до республіканців і став мало не на коліна перед ними.
Але Моя позиція полягає в тому, що рано чи пізно ці політики і партії знайдуть "точку дотику". І давайте без паніки. Як мінімум, 300 млн доларів є проголосованими у воєнному бюджеті США. Це добрих два місяці забезпечення. А ще є залишки у тій програмі, котра називається "поповнення запасів США". Тобто, гроші дають виробникам, ті роблять зброю, дають в армію, а в армії знімають зі складів і знову передають нам. Тобто не все так катастрофічно.
Ми маємо можливість у 2024-му році суттєво вплинути на ворожу інфраструктуру в тилу ворога?
Я вважаю, що така перспектива у нас є. Кілька тисяч далекобійних повітряних систем – умовно кажучи, український аналог "шахедів" – можуть почати вирішувати цю проблему. Почати, бо якась частина цих апаратів буде збиватися.А ще наша система в частині якості протиповітряної оборони їх суттєво випереджає. С-300 чи С-400 і "близько не стояв" біля установки Patriot – це змагання "Волги" і "Кадилака". Тому нам однозначно треба ставати на цей шлях. Вся російська залізниця електрифікована, а ці трансформаторні підстанції – це дуже зручна ціль. Також Росія дуже велика і навіть за Радянського Союзу не змогли повністю перекрити всі кордони з погляду протиповітряної оборони, а тепер не зможуть і поготів.
Багато воєнних експертів Заходу кажуть, що попри санкції Росія може виробляти більше ракет, ніж виготовляється боєприпасів до тих же Patriot. І нібито Путін робить ставку саме на це.
Це ще одна дуже майстерна і якісна інформаційно-психологічна операція проти нас, котра не витримує найменшої критики. Тобто це написав або дурень, або ворог.
Ідемо по "Патріотах". З початку 80-х років до сьогодні вийшло 1700-1800 пускових установок. Ну хто в здоровому глузді випустить пускову установку без ракет? Це якщо тільки брати чотири ракети на одну пускову установку, а це навіть не боєкомплект, це базовий пуск. Навіть якщо ми порахуємо тисячу ракет, то це вийде 4000. Це мінімальний боєзапас, який мусить бути. Але це не про американців – вони роблять кратний запас у декілька порядків. Це не плюс шість ракет, не плюс сім, а плюс сто ракет на одну пускову установку. А ракети Х-47М2 "кинджал" росіяни можуть робити всього одну-дві на місяць. Тому це просто викликає сміх.
А ще є інформація, яку ми не можемо перевірити і яка була опублікована у Newsweek. Вона стосується того, що навіть ті ATACAMS, про які ми говорили і термін придатності яких підходить до кінця, наші партнери швидше утилізують, ніж віддадуть нам.
Через майданчики дуже поважних медійних імен закидається безліч подібної інформації
Я піду від протилежного. Це один із найкращих прикладів: що таке Newsweek? Для мене він давно "помер". Я неодноразово переконувався, що через майданчики дуже поважних медійних імен закидається безліч подібної інформації. Наприклад, 7-го жовтня ХАМАС б'є Ізраїль. Тут же за кілька буквально годин у величезній кількості в західних медіа з'являється інформація: українцям на 30% дадуть менше снарядів, бо вони потрібні Ізраїлю. Американці нібито виконують свої союзні зобов'язання перед Ізраїлем. Представники Пентагону, живі люди, котрі обіймають посади, офіційно кажуть: "Люди добрі, це не правда. Ізраїль забезпечений артилерією на 100%, їм потрібні саме безпілотники, розвідувальні системи, ракети до "залізних куполів" тощо". Це неспівмірні речі. І знаєте, що найстрашніше? Я понад місяць боровся на наших медійних майданчиках з цією інформацією і не поборов. Місяць часу ми, українці, самі собі створювали проблеми. Навіщо?
Цілі війни з боку Росії не змінились, а дата виборів Путіна наближається. Тому ворог може спробувати до цього часу просто "м’ясом" протиснути кілька напрямків. Чи є шанс, що йому це вдасться?
На превеликий жаль, є. Завдання окупантів зрозуміле і дуже чітке – взяти адміністративний кордон Донеччини і Луганщини плюс Куп'янськ, бо це великий залізничний вузол. Ми вже казали: 90% всього, що завозиться з їхнього боку в зону бойових дій, надходить залізницею, тому це логічна поведінка.
Якщо, умовно кажучи, їм треба буде вбити мільйон росіян, вони це зроблять
Чи вдасться їм захопити цю територію? У першу фазу не вдалося – завдання було до 14-го грудня, не зуміли. Чи є у них, як вони декларують, від 1,5 до 3 млн людей мобілізаційного ресурсу? Так, а за підрахунками деяких фахівців, навіть 7 млн є. Якщо, умовно кажучи, їм треба буде вбити мільйон росіян, вони це зроблять. Чи зуміють вони це реалізувати? Давайте, знову ж таки, підемо від протилежного. Найкраща аргументація: за Бахмут билися більше, ніж десять місяців, взяли, але що з того? Далі не посунули. Тому тут відповідь буде лежати у тому, які несиметричні процеси ми прорахуємо у цій битві.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Масований удар по Україні нагадав, що час прощатися з ілюзіями, – Магда