Хто має піти на компроміс у новому українсько-польському конфлікті?
Блокувальники обіцяють пропускати водіїв легкових автомобілів, автобусів та транспортних засобів, які перевозять живих тварин, а також гуманітарну та військову допомогу.
Вимоги перевізників стосуються зокрема заборони для компаній з України перевезень у межах ЄС і відновлення з боку Польщі практики дозволів для українських перевізників.
Посол України у Польщі Василь Зварич зазначив, що блокада є "болісним ударом у спину Україні" з польської сторони.
Які прогнози щодо цієї блокади та як вона може позначитись на українсько-польських відносинах? Про це в ексклюзивному інтерв'ю для “FM Галичина” розповів польський журналіст та політолог Марек Сієранта.
Скільки ще може тривати бунт перевізників і чи справді вони так серйозно налаштовані?
Я думаю, що вони дуже серйозно налаштовані, тому що цей бунт поширюється і на інші пункти пропуску, а вимоги, які вони створили для української сторони, досить серйозні. Вони вважають, що це не рівна конкуренція і тут мова йде за виживання тих компаній, які займаються перевезенням вантажів до Польщі та Євросоюзу.
Одна з умов протестувальників – створення коридору для порожніх вантажівок, аби ті не стояли на кордоні два тижні
Не перший раз кордон і з української, і з польської сторони не працює так, як належить. Деякі водії два тижні чекають, щоб повернутись до Польщі. Тобто, уявіть собі, потрібно два тижні простояти на кордоні, і це без вантажу, тобто тоді, коли вони без жодного товару повертаються додому. Одна з найважливіших умов – це створення коридору для порожніх вантажівок, які вертаються без вантажу. А скільки це може тривати – можуть сказати лише ті, хто гадають на картах Таро.
Під час виборчої кампанії у Польщі були трохи “натягнуті” відносини між Україною і Польщею з різних причин. Останні два тижні можна сказати, що наші країни знайшли порозуміння.
В Україні вже заявляють про фінансові збитки через цей бунт. Чи можуть ці перекриття перевірників з польської сторони якось вплинути на відносини України з Польщею?
Звісно, можуть, тому що коли люди витрачають гроші, це, безперечно, впливає і на атмосферу в бізнесі, і на політичні посади, і на суспільну складову. Тобто, зрозуміло, що коли бізнес не заробляє, то й не платить податки. Це також б'є по усій державі загалом. Відсутність локальних податків – це дуже сильний удар по державі, вже мовчу про Україну, у якій і так все складно через воєнні дії. Все це має безпосередній вплив, і, на жаль, негативний. При чому, варто зазначити, що цей вплив не лише на Україну, а й на Польщу.
Польська й українська влади мають йти на компроміс
А як зробити так, щоб люди, які "тягнуть ковдру на себе", не розірвали її? Щоб ця "ковдра" прикривала не одну людину, не одну сторону, а в нашому випадку, дві великі країни? Велику роль відіграють люди, які будуть вести ці переговори. В житті не буває все ідеально, і точно десь потрібно буде поступитися, знайти компроміс, а найкраще – випрацювати консенсус. Тоді ніхто не буде у позиції того, хто програв. І я б хотів, щоб це розуміла і українська, і польська влади.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені спікерами.
Читайте також: Російські фейки. Як не стати жертвою, – VoxCheck