Вітаю! Це "Маркер подій". І сьогодні моїм гостем є Сергій Фурса. Це колумніст, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital. Вітаю Вас, пане Сергію!Отже, розпочнемо з такого актуального, можна сказати. Шойгу лише вчора відреагував, тобто майже тиждень згодом, на цей так званий переворот Прігожина. Як Ви гадаєте, чому він так довго думав, що сказати народу?Ну, я навіть не знаю, що він сказав народу, не чув, і це взагалі-то немає сенсу про це розмірковувати. Я думаю, що тому, що він виглядав жалюгідно у цій історії. А коли ти виглядаєш жалюгідно, ти не хочеш про неї згадувати, і ти не хочеш більше асоціюватися з цією історією.Як Ви гадаєте, що тепер буде з самим Шойгу? Чи він позбавиться посади, чи ні? І що буде з Прігожиним?Ну дивіться, з Києва не дуже видно, що там буде відбуватися, тому не маю жодного уявлення. Поки що він зберігає посаду, і я думаю, що негайне його звільнення було б демонстрацією слабкості. Ще однією додатковою демонстрацією слабкості путіна, на яку він не може піти. Плюс ми не знаємо всі ці домовленості і всі ці речі, які існують під ковдрою в Москві. Тому прогнозувати, що буде з Шойгу, з Києва просто недоречно. А щодо Прігожина, судячи з усього, поки він буде живий і скільки він буде живий ще ми не знаємо. Йому віддали назад навіть гроші. Напевно, він з Білорусі буде концентруватися на діяльності в Африці, де вони раніше займалися бізнесом.Тепер поговоримо і про хороше. Незабаром відбудеться саміт НАТО у Вільнюсі. Які Ваші прогнози? Що там скажуть, що оголосять і взагалі про наш вступ?Ну дивіться, абсолютно очевидно, що ми не можемо говорити про вступ в НАТО, допоки ми не вийдемо на кордони 1991 року. Коли це станеться, прогнозувати неможливо. Це може бути наступного року, це може бути через 30 років. Тому наразі, так чи інакше, найкращий результат для нас саміту НАТО — це якісь символічні кроки, символічні заяви з боку Альянсу і продовження Альянсом підтримки України. Це буде досить така представницька зустріч, там буде президент Сполучених Штатів, там будуть, напевно, обговорювати важливі елементи військової підтримки України. І от для нас це зараз важливо. Ну і, звісно, ми фокусуємось на тому, що ми залишаємося на шляху до НАТО. Але ми просто маємо чітко розуміти, що поки триває війна, поки ми не вирішили проблему з росією, ми не можемо стати членом НАТО.Президент неодноразово запевняв, що нам потрібні саме гарантії від партнерів на цьому саміті НАТО. От чи допоможуть нам ці гарантії взагалі вступити потім пізніше в НАТО? Чи цього буде достатньо?Дивіться, ну не існує ніяких гарантій, які можна дати. Ну їх просто не існує. Тому ми хочемо щось добитися від НАТО. Ну, правда, ми хочемо якісь символічні кроки, але де-факто ми маємо розуміти: ніяких гарантій не може бути. Захід нам допомагає, а більше допомога — це пряма участь у війні. Вони цього, звісно, не хочуть робити. Знову ж таки, може бути набагато більше співпраці. Я думаю, що оця співпраця буде поглиблюватися, але якихось формальних юридичних рішень не буде прийнято.Джо Байден вже також неодноразово заявляв, що українська армія вона відповідає всім стандартам НАТО, але є така річ як корупція. І от що з цим робити? Як ви гадаєте, чи корупція може завадити нашому вступу пізніше в НАТО?Ну дивіться, зараз заважає війна. І корупція — це наша проблема, це виключно наша проблема. І вона дійсно дратує наших міжнародних партнерів, які бачать, що зараз, на жаль, останні місяці корупція в Україні зростає. І вони не бачать політичної волі, боротьби з корупцією. Але це не є зараз ключовою проблемою на нашому шляху до НАТО.А яка тоді ключова проблема?Добре. А от що робити з корупцією, якщо партнери спостерігають за цим? Ми ж розуміємо, що потім нам потрібно буде відновлювати все, і вкладатися, звичайно, будуть партнери. От що робити, щоб подолати корупцію і щоб наші партнери вони продовжували з нами співпрацювати.Ну для початку треба захотіти подолати корупцію. На жаль, ми не бачимо політичної волі для того, щоб корупція була подолана. Просто фізично її немає. І останнє призначення, наприклад, вами, про це яскраво свідчить. Тому політичної волі немає. Буде, звісно, рух у цьому напрямку, буде тиск наших західних партнерів. Тобто, з одного боку, громадянське суспільство, з іншого — наші західні партнери (умовою по наданню коштів, умовою співпраці з МВФ і умовою євроінтеграції). І це все буде змушувати нас робити кроки по боротьбі з корупцією. Ключові реформи, про які будуть говорити наші західні партнери, говорять і продовжують це робити, це розбудова антикорупційної інфраструктури і збереження її незалежності. Це важливо. Тому, поки є розвиток ефективності НАБУ (якщо можна так сказати), поки є розвиток антикорупційної інфраструктури, наші західні партнери будуть говорити про прогрес у цьому напрямку. Але, звісно, тут головне відстоювати незалежність. Ну і все впирається, так чи інакше, в судову реформу. Бо це, насправді, до війни була найбільша проблема для зростання економічного України, для інвестицій в Україну і для співпраці з Заходом, це відсутність верховенства права. І тиск в цьому напрямку буде продовжуватися для того, щоб відбувалося очищення судової системи, бо... Але треба розуміти, це дуже важкий шлях. Реформувати судову систему — це, напевно, найскладніше. І, з одного боку, треба створити незалежний інститут, який був би незалежним, а не політично підпорядкованим. А з іншого, цей інститут має самоочиститися. І от це складна задача.Все ж таки інститут має самоочиститися, чи хтось йому має допомогти?Ні, зрозуміло, що без зовнішньої допомоги він не самоочиститься, бо нема ніякого... Знаєте, це як Барон Мюнхгаузен, який сам себе витягає з болота за волосся. Так не працює. Але, в той же час, треба, щоб після цього самоочищення ця інституція була незалежна від влади, наприклад. І це складно поєднати оце очищення із незалежністю після очищення.За прикладом яких країн ми можемо от очистити нашу судову систему?Насправді в нас нема такого прикладу, який би показував свою ефективність. Певний час вважалося, що Грузія провела ефективну судову реформу. Але зараз те, що ми бачимо, те, що відбувається в Грузії, те, що відбувається з тим самим Міхеілом Саакашвілі, каже про те, що ну не вийшло в них зробити незалежну очищену судову систему. Тому в нас тут проблема, бо такого рівня запущеності ні в кого не було, хто пройшов шлях і вийшов на нормальний шлях. Тому що в Європі завжди ситуація була набагато краща з судами, ніж в Україні. Країну, у яких британське право, — взагалі окрема історія. Ну, можливо, нам цікава історія там Сполучених Штатів 150 років тому, 100 років тому. Десь на цю історію можемо рівнятися. Чи там Британія 300-400 років тому. Але от зараз, в новітній історії, таких прикладів успішної реформи з такого запущеного стану ще не було.Давайте також поговоримо і про ріст цін в Україні. Вчора я говорила з Михайлом Непраном, і він зазначив, що ріст цін наразі зупинився, але частково. Все одно все буде зростати. А які Ваші прогнози?Дивіться, коли ми говоримо про інфляцію, ми маємо сказати, що інфляція сповільнилась. Тобто ціни продовжують зростати, просто вони зростають меншими темпами. І, в принципі, зростання цін є нормальним процесом. Тобто не нормально для економіки, коли ціни не зростають. Просто треба, щоб це зростання було помірним. Минулого року в нас інфляція була 26%. І це насправді суперчудовий і добрий показник для країни з нашими умовами, тобто під час війни. Минулого року така інфляція плюс-мінус була навіть в наших країн-сусідів (там Угорщина, країни Балтії). І в принципі, минулий рік відзначався рекордною за 40 років інфляцією в світі, в Сполучених Штатах, Європі. Тому ми минулий рік мали 26%, але це дуже добре для нашого стану. Цього року ми бачимо різке скорочення інфляції, тобто темпи зростання цін падають. Наразі вже ми вийшли на цифру десь 15% і до кінця року можемо очікувати 12-13%. Це все, що вище 10%, не дуже здоровий показник, але все ж таки для наших умов, для країни, яка перебуває в стані війни, ця динаміка є дуже позитивною.Чи впливає зупинка, наприклад, зернового коридору на ріст цін в Україні? Бо бачимо, що часто росія то не хоче перевіряти судна і так далі.Ну росіяни дійсно саботують історію з зерновим коридором, але треба відзначити, що завдяки там роботі по інших напрямках, в принципі, залежність України від портів морських вже набагато менша, ніж була. Зараз ми здатні 70% нашого експорту спрямовувати не через морські порти, тому цей вплив вже буде набагато меншим, ніж був рік тому. Ну і, в принципі, на ціни воно майже не впливає. Це впливає на доходи аграріїв, це впливає на надходження гривні (скоріше надходження доларів) в економіку України. Але на ціни дуже помірно. І насправді, коли були проблеми з експортом, це стримувало інфляцію, бо було дуже багато аграрної продукції всередині країни. І це тиснуло на ціни. Власне, ціни падали.Чи вплине протест європейських країн на аграрну українську продукцію, яку до них привозили, на ріст цін взагалі у світі і в Україні?Ні, не вплине. Та, в принципі, воно мало впливає навіть на український експорт. Ці країни не є основними споживачами нашої продукції. Нам цікаво переважно транзит через ці країни. І, власне, так чи інакше він відбувається. Тому вплив на економіку... Це багато шуму, але не так багато впливу.А от якщо ми почнемо використовувати зерновий коридор виключно суходолом, не морем (ну бо ми розуміємо, як росія себе веде в цьому плані), то чи не зміняться доходи від цього?Знову ж таки, 70% нашого експорту зараз може бути спрямовано поза зерновим коридором. Тому, звісно, ті 30% є важливим елементом, ми можемо втратити ці 30% доходів, але це вже не 50% і не 100%Отже, дякую Вам, пане Сергію, за відповіді. Сьогодні гостем "Маркера подій" був Сергій Фурса. Це колумніст, інвестиційний банкір, заступник директора Dragon Capital. Мене звати Ольга Слабай. До зустрічі!
