Апогеєм суперечок став вечір 22-го серпня, коли невідомі облили статую жінки технічним мастилом та хотіли її підпалити. На місце подій прибула поліція, пошук винних розпочався, а Львів знову “загудів” - це протест чи вандалізм? 

З якою метою, все-таки, облили скульптуру, її подальшу роль в українському мистецтві та до чого тут нацизм із комунізмом? Про це ми поспілкувались із українським культурологом, головним редактором і засновником Незалежного культурологічного журналу “Ї” та лауреатом премії Василя Стуса Тарасом Возняком. 

Організатор Львівського тижня скульптури Павло Гудімов вже відреагував на цей акт вандалізму. Він дуже толерантно зазначив, що ця “акція” була спрямована на дискредитацію українців. Тобто, це зробили не з міркувань вандалізму. Як гадаєте, це правда?

Це таке ж, як облити якусь єврейську святиню чи спалити Коран

Тут я повністю згідний із Павлом. Я переконаний, що скульптуру “Впевнена” облили виключно з метою дискредитувати львів’ян та українців в цілому. Коли в нас розбивали якийсь потворний бюст російського пушкіна, то це переважно була справа рук самих московитів, які потім найбільше кричали про провокації та руйнування культури. І такий скандал робився, аби дискредитувати Львів. Тому ця історія з того самого ряду. Це таке ж, як облити якусь єврейську святиню чи спалити Коран. Ну і ще є так звані корисні ідіоти. 

Проте “Впевнена” все одно перед тим стала причиною бурхливих суперечок. Головний аргумент противників полягав у тому, що вона огрядна і нібито некрасива. Проте перед тим львів’янам не сподобався “Містер Арбітріум” біля Оперного театру, хоч його тіло близьке до ідеалу. Як ви думаєте, якою має бути скульптура, яка би підійшла всім українцям? І чи таке взагалі можливо?

Всім українцям навіть мешти одного розміру чи одного фасону не підійдуть. У цьому сенсі це абсолютно безглузді мрії, щоб задовольнити смаки усіх чимось одним. 

До речі, така от уніфікація мистецтва практикувалась у нацистській Німеччині та у радянському союзі. Там був культ здорового тіла, і скульптури були відповідними - атлетичними. Це нібито й гарно, бо це естетика, але за такою уніфікованою “картинкою” насправді стояли ГУЛАГ і Голокост. Мистецтво - це дещо зовсім інакше, ніж уявляють собі ті дилетанти, котрі кинулися розводити дискусії в мережі Facebook. 

Просто уявіть собі, що така сама суперечка точилася б щодо того, в який спосіб треба видаляти нирку, і кожна, “баба Рузя” і “вуйко Стефко” мали б на це власну думку. Це безглуздя просто тому, що мистецтво це щось трішечки інше, ніж те, що уявляють собі звичайні бюргери. Вони переважно також самі по собі не відзначаються досконалими тілами, але бажають бачити в мистецтві тільки ідеальних ангелів. 

Чи не здається вам, що отакою “народною цензурою” мистецтва українці уподібнюються до тих же нацистів та більшовиків? 

Українці роблять те, що й нацисти з “совками”, але не усвідомлюють цього

Думаю, що ні. Ми не ототожнюємось з нацистами чи “совками”. Але наші люди роблять те саме, що й вони, просто не усвідомлюють цього. І в цьому контексті всі ці дискусії між людьми, які не мають нічого спільного з мистецтвом, позбавлені сенсу. Більшість пуритан чи осіб, які дотримуються такої моделі поведінки, не розуміються на мистецтві. 

То в чому причина такого “хайпу” довкола цієї історії?

Весь шум довкола цієї фігури мав іншу мету - розкрутити виставку в Стрийському парку. І це успішно було зроблено. Це дуже добрий маркетинговий хід. Сьогодні всі знають, що є така виставка, що вона у Стрийському парку тощо. Знову ж таки, більшість львів’ян далекі від мистецтва, і вони навіть би не знали, що таке існує. А тут раптом у Фейсбуці з'явилася інформація, що є якась фігура, що вона нібито не відповідає стандартам краси в уявленні деяких людей, інші це захищають і так далі. Тому я вважаю, що той факт, що скульптуру облили, це також хороший маркетинговий хід.

А де у людей беруться оці упередження? Чому вони вказують іншим, що ті мають вдягати, які тістечка їсти і як поводитись?

Це все береться від людського нещастя. У когось зуб болить, у когось надмірне ожиріння, в іншого надмірна худоба, комусь на роботі не дали премію і таке інше. Тому люди всю свою “жовч” виливають на нещасну скульптуру, яка стоїть у Стрийському парку. 

Раніше у Львові обливали лише один монумент - це був пам’ятник Степану Бандері. Його облили два немісцеві студенти, яким за це заплатили гроші. Чи набуде “Впевнена” якогось символізму після цього?

“Впевнена” увійде в канон українського мистецтва

Безсумнівно, після такого акту вандалізму, цей твір вже закарбується в памяті та ввійде, напевно, в якийсь канон українського мистецтва. Не забуваймо, що свого часу такі самі кпини та насмішки переживали “незрозумілі” виставки незалежних художників в Парижі в кінці дев'ятнадцятого сторіччя. Тепер ми це називаємо авангардом, а ці твори коштують десятки мільйонів доларів США. Не думаю, що конкретно скульптура “Впевнена” аж так зросте в ціні, але безсумнівно вона увійде в канон історії українського мистецтва.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами.