Вітаю! Це "Маркер подій". Мене звати Ольга Салабай, і сьогодні моїм гостем є Ігор Романенко. Це військовий експерт, засновник благодійного фонду "Закриємо небо України" і генерал-лейтенант. Вітаю Вас, пане Ігорю!
Я Вас вітаю також.
Розпочнемо, звичайно, з хороших новин — удар по Кримському мосту. Росіяни спочатку заявляли, що кілька годин потрібно для відновлення, а потім вже з'явилася інформація, що треба на це місяці. Що це дає для України?
Для України це має сенс в воєнній сфері. В першу чергу атака ж в економічній сфері тиску на окуповані території і Крим в першу чергу. Тобто, завдяки аналізам західних фахівців з відкритих джерел, на південне угруповання військ російської федерації, яке діє у нас в Херсонській, Запорізькій областях, до 40% логістичного забезпечення йде саме через Крим. Це по-перше. Крім того, безпосередньо в самому Криму знаходиться достатньо багацько військових частин, які теж потребують забезпечення. І цих шляхів не так багато, тобто це міст, це там Керченська переправа, яка має низьку проізводітєльность, а теж і постачання через коридор суходолом з континентальною, як кажуть, росією. Але там є, що їм забезпечувати: в Луганську і в Донецьку війська, де ведуть відповідні дії. І так, важливе зупинення роботи частково чи краще повністю Кримському мосту. Це знижує воєнний потенціал угрупування військ безпосередньо в Криму і на півдні російської федерації, які діють, тому що знижується логістичне забезпечення всіх військ, а також економічна діяльність структур ворога, які діють на півострові. Тому нам це, безумовно, важливо.
Ми бачимо кілометрові затори на цьому мосту, хоча він вже зруйнований фактично. І от росіяни радять своїм громадянам їхати в об'їзну через так звану "дорогу смерті", тобто через окуповані території, де тривають бойові дії. Чи це взагалі є безпечно і нормально таке говорити своїм громадянам?
Вони як вони. Вони не цінують ні громадян, ні своїх солдат, по великому рахунку, і тому можуть радити. Але ж більшість громадського населення, яка намагається таким чином, значить, вирішувати свої питання, вони не поїдуть, тому що самі перевізники (навіть тут самі за кермом питання), а перевізники по більшості відмовляються. І тільки там військові грузи. Вони організують ці доставки. Тому це проблеми громадян. Ми їх попереджували: не треба в нашому Криму заходити, там займатися будь-якою діяльністю. Це можна буде зробити офіційним порядком після закінчення бойових дій, а скоріше всього, після того, як буде встановлений мир. Але на це піде відповідний час, а поки що їм треба прибратися звідтіля якомога швидше.
Росіяни вже почали звинувачувати у атаці надводні українські нібито дрони. Кажуть, що саме з моря атакували, і ми бачили імовірні кадри цього підриву. Чи можуть взагалі надводні дрони наробити такої шкоди, чи ні? Чи це були все ж таки ракети?
Це може і то, і інше. Якщо дрони надводні, то співсполучно, як це було в атаці на військово морську базу Севастополя, коли були вперше в світі пошкоджені кораблі російського Чорноморського флоту, а потім атаки ще були і по цій базі, по кораблях цієї бази, і взагалі по Чорному морю. Так. І, як відомо, сама ж російська пропаганда говорила про те, що 9 липня відбулись ракетні атаки, скоріше всього, крилатими ракетами. Спочатку вони говорили, що це Storm Shadow британські, ну, як завжди, фейки, а потім перейшли чи до Х-22, чи до С-200 зенітно-ракетного комплекса, причому самі вже назвали С-200 зенітно-ракетну, якщо це вдалося, то це якби ще більш потужніша ракета, ніж американська ATACMS. Але ж там питання влучання і подолання ППО. Як завжди, росіяни сказали, що ці чи інші ракети, їх було чотири: дві збили, а дві відвели від цілі засобами ППО. Але вірити в їхню інформацію — якби собі дорожче. І тому, від яких саме дій відбулося щось, а там були підриви (видно на відео, які відбувались), тобто підриви були. А що саме і як, це може бути в умовах гібридної війни. А це означає, що інформаційне забезпечення будь-яких подій повинне здійснюватися в інтересах України, в інтересах Сил оборони України. Тому правду про це ми можемо її, як про події в жовтні минулого року на цьому ж Кримському мосту, точно з'ясувати після війни. А поки є версії, я зсилаюсь на джерела закордонні, де вони говорять от таким чином.
А чи здатні взагалі оці надводні дрони наробити ще більшої шкоди, щоб цей міст вони взагалі не змогли відновити більше?
Безумовно, треба більше дронів будь-яких. Треба, щоб вони долали протиповітряну оборону (якщо це повітряні морські дрони), щоб долали вогневі засоби, які росіяни застосовують. Тобто це протидія. Завжди можна сказати, що було б краще, більше і все таке решта. Це таке питання, ну, умозрітєльне. Самою собою, якби це може бути, якщо було б більше. Але ж є обмежені можливості сторін, є протиборство сторін, і вони тут проявляються в діях по цьому Кримському мосту.
Путін сьогодні збирає засідання через удар по Кримському мосту. І от чого нам від цього чекати? Бо ми пам'ятаємо, коли минулий раз вдарили по цьому мосту, що було з нами. Тобто це були відразу масовані ракетні атаки, критична інфраструктура, ми сиділи без світла годинами. Що чекати цього разу?
Ну, вони будуть думать, безумовно, про якусь реакцію. Можливості у них залишились нанести удари ракетні, безпілотними апаратами і так далі. Тобто путін сам і його оточення, вони визнають і сприймають тільки позиції сили. На жаль, не завжди американці це розуміють. Та ми росіян знаємо давно якби і глибоко, тому чітко уявляємо, що, значить, на такого роду підготовку треба відповідним чином діяти і готуватись з нашого боку. Тому готуємося до гірших сценаріїв. Але готуємося, а не впадаємо в паніку.
Ще також давайте поговоримо про ситуацію на фронті. З'явилася інформація нещодавно, що росіяни активно починають наступати на Куп'янському напрямку, бо для путіна взагалі Харків і Харківщина має якесь велике значення. От що це означає? Вони хочуть знову зайти туди, захопити все?
Вони би.. Ну фраза "захопити все"... Безумовно, путін задачу ставив, що захопити всю Україну, потім, ну, всю якби не складається, захопити по Дніпру, а потім захопити ті області, які визначили і все таке решта. То їхні "хатєлки" залишаються з ними. А тут питання полягає у тому, що, значить, на сході країни їхні війська, вони розташовані ближче всього до свого кордону. І тому вони поповнюються через там їхній хаб у Валуйках відповідними резервами як по особового складу, так і по озброєнню техніки. І по оцінках західних фахівців, на напрямах Куп'янському, Сватівському і Лиманському ворог зосереджує до 120 тисяч військових і декілька сотень одиниць броньованої техніки. Ну і крім того, що тут завдання було, яке не виконується роками якби по захопленню територій Луганської, Донецької областей в межах кордонів адміністративних. І, безумовно, Харків — це сакральне місце, для путіна дуже б хотілося. Але ще раз говорю про те, що їхні там плани і можливості, які намагаються наростити всупереч всьому... Дії наших Сил оборони, я думаю, як би там не було важко (а там важко, там з січня місяця противник проводив свою стратегічну наступальну операцію), на сході наші Сили оборони України ведуть стратегічну оборонну операцію вже довгий час з силами, які там переважають по таких напрямках як ракети, авіація, артилерія, боєприпаси та жива сили. Незважаючи на це, наші стійко виконують завдання в обороні. А на півдні ми знаємо, що відбуваються наступальні дії з боку Сил оборони України.
Росіяни несуть величезні втрати, вони фактично йдуть по своїх тілах, і от навіть відправляють кадирівців на якусь там підмогу. Хоча деякі українські командири кажуть, що це кадирівців відправили лише для картинки, чи справді вони ні на що не здатні більше?
Я би взагалі не ставав на крайні оцінки ситуації. Якщо б кадирівці були би тільки з вилами чи з палками і то б це була якась перепона, яку треба долати нашим силам оборони. Інша справа, що ці загони, вони відносяться до національних гвардії. Це така легка піхота, внутрішні війська. Це далеко не вагнерівці. Більше пужаться і тужаться, ніж насправді з себе щось уявляють. Але їх застосовують і на Мар'їнському напрямку, і на, значить, Бахмутському і так чи інакше, у них є зброя для того, щоб виживати в них швидко. Хто б там не попав, частка гине, а частка швидко набирає здібності захищатися, ховатися, оборонятися і виживати по великому рахунку. Так що загони, які туди попали, вони не такого рівня, як ці "Вагнер" були, але ж вони представляють все рівно підрозділи, які силами оборони України треба знищувати, чим і займаються.
Чи варто нам ще очікувати вагнерівців на полі бою?
У вигляді в такому, як вони були, ні. Але Путін намагається, великі зусилля докладає для того, щоб хоча б частку використати, бо це підготовлені військові в боях в Україні. Але у нього це не зовсім поки ще вдається. Частка вже зайшла в Білорусь. Частка, тільки, значить там, декілька відсотків, за контрактом оформлені у збройних силах рф, якби забрали в них важку зброю. Ну, це питання, скажемо, може бути справді невідомо, що там з Пригожином, який путін ставив завдання, що його треба знищувати, і тому Пригожин до останнього керував своєю цією структурою. Але старий кагебіст путін знає, що треба реалізовувати принцип "розділяй і володарюй". Тому він відділяти намагається Пригожина від своїх командирів, від своїх військ для того, щоб хоч щось десь якось використовувати. Тому наша розвідка відслідковує із союзницькою розвідкою цю ситуацію. Щодо вагнерівців відслідковуємо, де вони і як: частка там, частка з них хоче в Африку і в Близький Схід заробляти. Хто там їх показував, робив відсилку відносно того, що це приватна компанія, але ж путін сам розкрився, що було державне фінансування і фактично управління через Пригожина, як там бачив це путін. Але, бачите, не склалось. Відбувся путч і зараз до сих пір, з одного боку, вони не можуть упорядкувати все це з вагнерівцями, а з іншого боку, начебто це дало поштовх до протестів. Ну, по-перше, зараз заарештували, там на допитах велика кількість генералів безпосередньо зі збройних сил, які якби допомагали Пригожину. А крім того, є протести, які пов'язані, наприклад, вже у військах на фронті, що принципово небезпечно. При тому на рівні командувачів армії 58-ї, це на Запорізькому напрямку генерал-майор Попов. А також генерал-майор дисантних військ Сильвестров, який діє на Бахмутському напрямку теж паротестує. Наслідки цього путчу, вони ще будуть мати місце далі. І це дуже небезпечно в системі взагалі державного управління, а тим паче в системі воєнного управління під час ведення бойових дій.
Пане Ігорю, дякую Вам за розмову! Я нагадаю, сьогодні гостем "Маркера подій" був Ігор Романенко, військовий експерт, засновник благодійного фонду "Закриймо небо України", генерал-лейтенант. Дякую! Мене звати Ольга Салабай. До зустрічі!