Це "Зброя Перемоги". Мене звати Христина Яцків, я вітаю Івана Кричевського. Іване, ми дісталися з тобою до цієї теми, до нашого багатостраждального, хтось би сказав, напрацювання — колісна САУ "Богдана". Іван Кричевський, як так сталося, що взагалі у нас народилася ідея створити цю самохідну артилерійського установку на колесах? Я так розумію, це сталося рівно в момент, коли ми трошки опустили руки і зневірилися, що наші партнери колись та й нададуть нам необхідну зброю великого калібру, натівського калібру 155. І тоді ми сказали: "А давайте зробимо самі!". Але чому саме на колесах? Чому була створена "Богдана"? Ти, до речі, якщо я щось неправильно сказала, виправи мене, будь ласка, бо це ж ти в нас професіонал у цій справі.
Ну давай почнемо з того, що "Богдана" зародилася десь так після 2014-го. Ну як вважається. Чому я зробив обмовку "як вважається" — потім поясню. Так-от, як вважається, "Богдана" як проект зародилась після досвіду 2014-2015 років, коли виявилось, що треба дуже терміново ставити в стрій наявні артсистеми калібру 152 мм, а їх у нашому розпорядженні було ну, м'яко кажучи, не так багато. Ну тих самих 50 одиниць "Мста-С", з яких реальна кількість боєздатних невідома, м'яко кажучи, небагато. Буксированих "Гіацинт-С" теж, м'яко кажучи, менше чим пів сотні було боєздатних? Ну гаразд, певна кількість буксированих гармат "Гіацинт-Б" і "Мста-Б", ну але це буксирувані гармати, і все. Очевидно, на цьому тлі виникла історія, що треба робити власну самохідну артустановку. Ну просто, щоби не робити її морально застарілою, то одразу, по-перше, орієнтуватись на калібр 155 мм. А по-друге, ну чому виникла ідея з колісним шасі? Тут можна зробити припущення за двома напрямками.
Тому що у нас був КрАЗ.
Ну не те щоб КрАЗ. Тому що, знаєш, якщо виходити з такого аргументу, — тому що колись за Радянського Союзу був проект "Мста-К", тобто поставити гаубицю "Мста-Б" на шасі КрАЗ в 1980-х, але тоді Радянський Союз не зміг довести відповідне шасі до розробки. Ну, як і припускають деякі коментатори чи джерела, можливо, як мінімум ідейною базою для нашої "Богдани" цей радянський нереалізований проект "Мста-К" на шасі КрАЗ він був і втілений. Але, на відміну від радянських конструкторів, все-таки більш-менш адаптувати шасі під вимоги артилерійської установки нашим конструкторам вдалося. Як можемо пригадати, претензії якраз до "Богдани" висловлювались зовсім інші — якраз артилерійська частина, там відсутність автоматичного заряджання і інше, інше, інше, там захист екіпажу, ... Ну, грубо кажучи, все, що завгодно, але тільки не якість шасі. Якраз по шасі вийшло добре. Якщо брати концептуальну рамку, от порівняно з гусеничним шасі, все-таки колісне дає кращу мобільність і меншу масу. Тому що, якщо ми переберемо дані по всіх наявних у світі колісних САУ, навіть включно з ізраїльською ATMOS 2000... Спойлер, якщо хтось не в курсі: Ізраїль намагається робити навіть власні колісні САУ, і це в них якраз виходить високотехнологічно. Закриваємо спойлер. Так-от, усі існуючі колісні САУ мають масу до 30 тонн, включно навіть з тими чеськими Dana, в яких там дуже гарний броньований захист, або із цими 8-колісними 4-вісними варіантами CAESAR, які ми отримали від Данії. А от гусеничні САУ по масі починаються від 30 тонн. Panzerhaubitze 2000 там взагалі 52 тонни. І що, якби важливо, взагалі-то гусеничне шасі для САУ не дає захист на рівні танку. Тобто там теж якби така протиуламкова скоріше броня. І тут, якщо вже вибирати мобільність і можливість швидко забратися із позицій, то колісне шасі дає більше переваг.
Якщо пишаєтеся нашою розробкою, то обов'язково напишіть про це в коментарях. Якщо маєте якісь зауваження і знайомі з виявленою ефективністю нашої "Богдани" під час російсько-української війни, так само пишіть. Ще кілька вподобайок і підписка на канал — буде взагалі супер! Іване, ми обіцяли людям розказати. Якщо це такий класний варіант САУ на колесах, то чому, власне, не так багато країн беруться це робити? В чому тут, як то кажуть, сіль ситуації?
Сіль ситуації в тому, що за останні 30 років не так багато армій бралися за своє системне переозброєння. Тому що, якщо йти від зворотнього, ну от Швеція, яка славиться своєю знаменитою колісної САУ Archer, вона якраз робила це для заміни своїх старих САУ і планувала робити в дуже таких обмежених кількостях. Не будемо вдаватися у всі перипетії, звідки у неї взялося 24 іще зайвих САУ цього типу, з яких частина нам, частина відійшла Великій Британії. Навіть взяти армію США. Здавалось би, от стандарт. "Чому в неї нема колісної САУ?", — тут можна задуматися. А вони насправді ще з 2020 року починали відповідний конкурс. Американці не думали розробляти власну колісну САУ з нуля, намагалися вибрати з наявних на ринку зразків, в перелік яких входила оця згадана нами Ізраїльська ATMOS 2000, французький CAESAR і навіть взагалі-то сербська Nora B-52. Сербія, наприклад, яка після відомих подій 90-х років більш-менш системно займається власною армією, вона зробила власну колісну САУ калібру 152 мм. Що стосується навіть чехів і словаків, от ми маємо з Чехією парадокс, що в неї оця Dana 152 мм вона в принципі гарна по ефективності САУ, але чехи переходять на французьку CAESAR на шасі Tatra.
Чому?
Ну от такі в них пріоритети. Чомусь вони вирішили проект закрити. Не переходити на гусеничні САУ, а просто взяти французьку артилерійську частину, яка, можливо, для них виглядає краще, але поставити своє шасі. Щодо словаків, які нам ну поставили мінімум 8 і планують поставити, наприклад, мінімум 16 САУ Zuzana... Це просто словаки після того, як мирно розлучилися з Чехією в 1993 році, оцінили, що весь військово-промисловий комплекс вони не потягнуть, краще зроблять якийсь один нішевий продукт. От в них нішевий продукти і був модернізація колісної Dana, яка там спочатку виросла в Zuzana, а тепер і виросла в цей проект Eva, на основі якого буде створений цей гібрид "Богдани" і технічних рішень від словацьких партнерів.
Ну і з того, що ти сказав, я розумію, що насправді не довго і не з великими якимись муками народжувалася і продовжує народжуватися наша САУ "Богдана" як такий вже доконаний проект, що кожна із країн, яка бралася за щось реально класне, вона пройшла певний шлях. Ми з тобою, готуючись до програми, навіть згадували польський досвід. Вони теж намагалися виготовити щось своє, і у них зайняло це все не один рік.
Ну от так, справді, там така парадоксальна історія. Польща у нас багато в чому є прикладом для розвитку військово-промислового комплексу, це правда. Але навіть поляки іноді вчиняють, скажімо так, дуже криво. Річ в тім, що в них був проект власної колісної САУ Kryl, чомось схожої на французьку CAESAR. Вона мала бути достатньо авіа транспортабельною, якраз щоб підтримувати, наприклад, польський контингент десь в Афганістані або інших країнах. Тим більше, що їм треба була власна колісна САУ, щоб замінити одразу 111 чехословацьких (ну даруйте, тому що виготовлені були ще в ті часи) 111 САУ Dana vz. 77, тобто в базовій версії, які пора було б замінити. Ну і в них вийшла така парадоксальна історія. Міноборони Польщі, скажімо так, концепцію по колісній САУ заявило в 2015 році, десь орієнтовно до 2017 року там польський PGZ (тобто наш аналог Укроборонпрому) встиг створити дослідний зразок, але тільки в 2017 році Міноборони Польщі сформувало технічні вимоги до колісної цієї гаубиці. Між 2017-2021 рр. польська оборонка і польське Міноборони жонглювали документацією і намагалися провести хоч якось випробування цього Kryl, і довести його до серійного виробництва, і в 2021 році після всіх витрачених ресурсів вони цей проект поки що заморозили. На рівні профільних агентств навіть в 2023 році проговорювалось питання відновлення проекту Kryl, але поки що безрезультатно. Ну просто якщо що, для порівняння, Krab до кондиції поляки доводили взагалі років 15 із ще гіршими бюрократичними колізіями.
З того, що ми знаємо, то "Богдана" брала участь в операції з очищення від рашистів острова Зміїний. Це знакова подія російсько-української війни. І, чесно кажучи, складається враження, що без "Богдани", можливо, навіть і складно було б собі це уявити. Іван Кричевський, що ти думаєш на рахунок реального використання нашої "Богдани"? Це тільки Зміїний з того, що нам показали, чи, можливо, вже і інші свідчення є?
Ну, я думаю, що, по-перше, Зміїний — це справді не єдина операція. І навіть оці кадри, які ми побачили нещодавно на Бахмутському напрямку щодо "Богдани" на новому шасі, — це теж була не єдина операція. Просто Зміїний — це таке, мабуть, найбільш яскраве застосування, ну і в буквальному сенсі бойове хрещення. Тому що, як можемо згадати попередній бекґраунд, судячи з усього, такі от перші, ну і одразу результативні стрільби на 40 кілометрів і, можливо, навіть активно-реактивними (хоча, хто зна, може ми просто помиляємося), відбулися якраз під час цієї операції по очищенню Зміїного від рашистів. Ну і тим більше, що, скажімо так, в нас же ж не було західних ще далекобійник систем на 155 мм на той момент у таких кількостях, щоб їх можна було виділити для такої специфічної операції, як-от поступово по крапельці, але вичищати рашистів зі Зміїного. Отут якраз, на щастя, наша "Богдана" і знадобилася.
Тобто їх було кілька? "Богдан" кілька?
Ну хто його знає, може одна, може більше.
Ну по кількості в нас нічого немає, в нас немає жодних даних.
Ну може одна, може кілька. Хто ж його знає. Тут...
Не на часі про це говорити, окей.
Не на часі. Хай їх буде неозначено багато. Це в наших же інтересах.
Ну дивися, війна з росіянами у нас одна на двох, і це означає, що колісна САУ була би корисна і їм в їхніх інтересах. Вони навіть намагалися створити щось своє в цьому плані. Вийшло, не вийшло? Який результат?
На превелике щастя всього цивілізованого світу, не вийшло. Тому що в росіян насправді десь там, якщо брати останні років 5 ще або навіть ще з 2016-го, у них були два паралельні проекти насправді. Перший — це варіант САУ "Коаліція" на колісному шасі, але, на щастя, вони його не довели до пуття. Ну й другий проект, який вони намагаються більш-менш розвивати, це САУ "Мальва" (2С43, здається, її індекс). Здавалось би, ідеологія проста: взяти власну шасі, яка виготовляється в Брянську (навіть не в Мінську) і поставити на неї адаптовану гармату від "Мста-Б". Ну от хто зна, що в росіян завжди йде не так. Ну, здавалось би, дуже проста річ, без автомата заряджання. Ну але в 2022 році вони планували почати серійне виробництво, а станом на 2023 рік вони ще не завершили державні випробування. І якби, чому так, вони навіть собі і не признаються. Ну, можливо, ще історія в тому, що вони не встигли цю "Мальву" вивести в так званий розряд "аналоговнєт", тому вони про неї мовчать, на відміну від "Армат". Ну але сам факт того, що росіяни над своєю САУ колісною як наступальною зброєю... Тому що в російській доктрині колісні САУ треба лише для місцевості з гарними дорогами. А де гарні дороги? На європейському континенті. І от якщо вони це досі не довели до пуття, ну от це на велике благо всього людства, і хай не доводять далі. Тим більше, там же ж показували історію вагнерівці їхні С-60 в самосвалах. От нехай так далі і воюють.
А чи бачиш ти вже зараз якусь таку зацікавленість з боку інших країн на перспективу отримати собі на озброєння нашу САУ "Богдана"? Я просто зараз суто бізнесово думаю: коли ми переможемо, нам потрібно буде думати, що запропонувати світу. І чи може цією пропозицією бути наша рідна колісна САУ?
Я думаю, так. І тим більше навіть цей меморандум про співпрацю зі словаками, які намагалися цю САУ Eva комусь продати, але грошей не знайшлося, я думаю, що це якраз суттєво розширить. Тому що якщо ну от гаразд, є якісь там, можливо, недоліки у "Богдани", як, наприклад, відсутність автомата заряджання (хоча він і на французькому CAESAR не дуже гарно працює), якщо там ще заявиться якась електронна начинка... Ну от хто зна, можливо, якраз ізраїльтяни втратять свій там шарм високотехнологічного ВПК, хоча в них цей шарм є лише тому, що вони просто готові зброю продавати абикому. Так-от, як тільки в нас буде "Богдана" відповідно доопрацьована, навіть, скажімо так, з тепловізором для стрільби на пряму дистанцію, як це є на словацькій Eva, там може бути дуже багато різних варіантів. Тому що скажемо тут так: армія США свій конкурс по колісній САУ поки що поставила на паузу, але не заморозила. І хто зна, може ще до нього повернеться. І отам якраз всі наші напрацювання і знадобляться.
Дякую тобі за цю розмову. Я дуже тішуся, що ми зрештою до неї добралися, і можна трішки от було посидіти і попишатись, знаєш. "Я — українець, я не хочу нічого робити, я хочу пишатися", — це приблизно сьогодні про мене. Але маємо боротися і маємо пам'ятати, що Силам оборони потрібно допомагати. До цього і закликаю всіх наших глядачів і слухачів. Це була "Зброя Перемоги". Мене звати Христина Яцків і дякую тобі, Іване Кричевський, за те, що розклав на молекули нашу українську "Богдану". Побачимося!