Це "Зброя Перемоги". Мене звати Христина Яцків і я вітаю Івана Кричевського, з яким ми зараз для вас будемо говорити про безпілотні літальні апарати, абсолютно необхідні на війні такої інтенсивності штуки. Які є, нагадаємо, на озброєнні Сил оборони України і якими користуються і послуговуються наші вороги. Іване, я тебе вітаю! Привіт!
Привіт!
Ох і багато цих безпілотників! Розвідувальні, ударні, дрони-камікадзе, саморобні ударні БПЛА, які зроблені фактично із цивільних, і там є вмонтовані механізми скидання цих боєприпасів. Словом, розібратися доволі таки складно. Розуміємо, що і на різних рівнях ці БПЛА можуть використовуватися: тактичний рівень, оперативно-тактичний, оперативні і оперативно навіть стратегічні. Ми розуміємо, що тут іде мова про масштабні розробки на рівні, напевно, держави. До цього дійдемо. Давай поговоримо про, напевно, найбільш голосне, знову ж таки, — "Байрактари". Багато шуму, і ми бачили роботу цих БПЛА. Нагадаємо, що це така велика пташка із Туреччини. І зараз, можливо, вже мова йде і про спільне виробництво із Туреччиною саме цих і на перспективу інших безпілотних літальних апаратів. Надзвичайно дорого. І от у мене до тебе просте запитання: а чи варто було? Тобто чи зіграли свою роль "Байрактари"? Чи були якісь альтернативи? Чи було, можливо, щось на рівні ефективності або й більш ефективне, але за меншу ціну? Прошу.
Ну насправді альтернатив не було, і це варто було. І тут треба розібрати декілька рівнів. Назвемо так, ідеологічний. Ідеологія полягає в тому, що безпілотники створені були саме для того, щоб виконувати ті самі задачі пілотованої авіації, при цьому берегти безцінне життя льотчиків. І в цьому плані навіть ті самі "Байрактари" вони своє, скажімо так, відіграли. Тим більше, що якщо брати деякі дані британських аналітиків, які потім впливають на допомогу Україні, ну от "Байрактари" під час уже, скажімо так, уже після перших тижнів повномасштабного вторгнення ну вживали максимум там 6-12 вильотів. Далі всерівно десь діставала російська ППО. Якщо брати функціонал, то, можливо, ми найбільш ефективно з усіх використовували ті самі "Байрактари". Можливо, навіть краще, ніж турки чи азербайджанці. Ну тому що, якщо брати досвід Лівії там, де діяли турецькі проксі-сили проти підрозділів ЧВК "Вагнер", ну "Байрактари" там виявились ефективними при знищенні деяких російських військових об'єктів і по роботі по "Панцирях". Але і "Панцирі" там збивали ці самі "Байрактари". Коли була війна за Карабах в 2020 році, то "Байрактари" діяли, по суті, в умовах знищеної протиповітряної оборони противника. Ну і, по суті, байрактари там виконували функцію протитанкового озброєння — бомбили зверху вірменські танки. І, виходить, тільки от в наших руках "Байрактар" розкрився по-справжньому, що це може бути не тільки ударний безпілотник, що це може бути частина такого розвідувально-ударного контуру, який, власне, забезпечив Чорнобаївку. Грубо кажучи, без "Байрактарів" би серіалу, 30 епізодів "Чорнобаївки" не було б. Ну і не тільки тому, щоб ну, буквально кажучи, зняти, але тому, щоб провести певну таку розвідку. Та й, власне, навіть виграти, мабуть, битву за острів Зміїний без "Байрактара" не вдалось би, тому що саме цей безпілотник забезпечував наведення іншої нашої знакової там зброї САУ "Богдана" (про яку ми теж якось обов'язково поговоримо іншим разом). От саме тому "Байрактар" він відіграв свою роль на всі 100%. Мабуть, на 101. Більше ніде так...
Окей, давай про альтернативи.
Більше ніде...
Чому не Grey Eagle, чому не Reaper? От питання.
Якщо ми говоримо, звісно, про дешевші альтернативи і доступніші. А в тому якраз і нюанс, що "Байрактар" це була єдина, як на наше положення, доступна альтернатива. Ну тому що Grey Eagle і Reaper, ну от тоді ще вони могли коштувати по пів сотні мільйонів доларів, а зараз цінник на ці безпілотники коливається орієнтовно ну на рівні пару сотень мільйонів. Звісно, це ж не просто там сам літальний апарат, до нього йде купа керованого озброєння, апаратура складна, навчання льотчиків, сервіс. Ну тому що це, по суті, класичний безпілотний літак. Тим не менш, тоді для нас цих всіх технологій не було. І, відповідно, добре, що все-таки на початок повномасштабного вторгнення в нас був "Байрактар", і ще, зокрема, це добре навіть у пропагандистському плані, тому що інакше ми занадто багато чули би про рашистський "аналоговнєт" "Оріон" (він же "Іноходєц"), який, за великим рахунком, на щастя, не виправдав заявлених характеристик. Але про це ми з тобою поговоримо трошечки в іншому блоці.
Саме так. Мене цікавить питання Switchblade 300 і 600. Теж доволі така яскрава історія, медійно не підсвічувалася. Тактичний ударний безпілотний авіаційний комплекс. Американський. Ураження противника методом самознищення. Чому Switchblade? По- перше, скільки у нас їх є з офіційних джерел? Може, маєш якісь цифри? І чому Switchblade не став гейм-ченджером (ред. — переломним моментом)? Бо дехто на це направду сподівався.
Ну от виробник цих безпілотників журналістам "Радіо Свобода" говорив про те, що вони для України зробили 1000 таких безпілотників. Ну, це єдине джерело, на яке ми можемо посилатися. А, по-друге, за великим рахунком, Switchblade відіграв більше, ніж роль гейм-ченджера. Це, по суті, можна сказати, вогонь Прометея, який в буквальному сенсі запалив наших розробників дронів-камікадзе. Ну тому що, з однієї сторони, в цих от дронів, є такий суттєвий недолік — там занадто багато електроніки і занадто мало бойової частини. Це, за великим рахунком, був створений дрон-камікадзе налякати талібів десь в Афганістані, а не працювати по настільки потужному ворогу як росіяни. З іншої сторони, в нас же ж на той момент дронів-камікадзе як таких не було. От Switchblade це був перший зразок подібного озброєння в нашому розпорядженні. І навіть якщо ми зараз ці от штуки лаємо, з іншої сторони, вони підштовхнули наші аналогічні розробки, якими ми тепер будемо пишатись і обговорювати в наступному блоці.
Наразі є така обережна заявочка від речниці "Укроборонпрому" Наталії Сад про те, що пройшло успішне випробування українського безпілотника з дальністю польоту в 1000 кілометрів. Саме так! І ілюструється все це фотографією із Валерієм Залужним і Миколою Олещуком, командувачем Повітряних сил. Іван Кричевський зараз нам скаже, на що це найбільше схоже тобі, Іване. Я от намагалася тут перебирати варіанти з того, що ми знаємо, є в публічному просторі. Може, якась модифікація "Стрижика", та, добре відомого радянського? Можливо, це UJ-22 Airborne? Може бути така історія? Може, якась ще розробка цікава від "Укроборонпрому"?
Я думаю, що це, скоріш за все, був взагалі безпілотник під умовною назвою "Бобер", який на початку травня успішно долетів до Москви й наробив там шуму. Бавовни, на жаль, нароботи там не вдалось, зате наробили шуму. Так, справді, наші офіційні структури заявляють, що це все не ми. Але ж подібні психологічні акції якраз мають виконувати за такою технологією, що нізвідкись береться якийсь неочікуваний літальний апарат, долітає до столиці країни-агресора, ну і робить там шуму. Тим більше, що заряд, щоб наробити шуму, на борту цього "Бобра" був: декілька інженерних зарядів КЗ-6 радянського виробництва. Зазвичай такі КЗ-6 використовуються на "Ланцетах" ворожих, по одному на штуку. А тут ми, виходить, їх прямо пачками назад повернули росіянам, виходить. У них є КЗ-6 і у нас був КЗ-6 на безпілотниках, але тепер є нюанс, і тепер вони досі як би не можуть від того всього оговтатись. Ну от ЗМІ просто ще заявляють про те, що, можливо, цей безпілотник від "Укроборонпрому" оригінальної розробки дуже вдало відпрацював по деяких нафтобазах в Краснодарському краю рф. І це дуже якраз схоже на те, тому що, щоб підірвати нафтобазу, там має бути кумулятивний заряд. Ну тепер хай росіяни, насправді, розбираються, що по них прилетіло і упало. Ну і тим більше, чому не UJ-22 Airborne? Я думаю, такі безпілотники по території рф могли відпрацювати по чомусь іншому, там ж тротил. Ну от, можливо, щось там впало і, скажімо так, зробило вигляд, наче це брянські партизани самостійно пустили якийсь ешелон під укіс. А от якщо говорити про "Стриж" (про випадок ми пояснимо нашим слухачам, що ми маємо на увазі безпілотник Ту-141 "Стриж"). Про нього можна сказати, що це безпілотник радянської розробки, але він виготовлявся на Харківському авіаційному заводі.
Тобто "Стрижі" є і в росіян так само в опціоналі? Залишилися з радянських часів?
А от, на наше превелике щастя, це хазяйство вони змарнували. Більш того, вони якось в 90-х сподівались зробити ударний варіант "Стрижа" під назвою Ту-300 "Коршун", але, на щастя, тут у них руки не вийшли. Ну тому що не їхня це технологічна база. Це, все-таки, на щастя, наша технологічна база. І саме тому, що ми сучасні безпілотники робили, й більшість цих безпілотників залишилась у нас, саме так вийшов цей імпровізований варіант з доставкою бавовни, коли береться цей Ту-141 "Стриж", який створювався як розвідувальний безпілотник на дальність польоту 1000 кілометрів. І, що важливо, з можливістю міняти траєкторію польоту, наче крилата ракета. Звідти викручувалася вся непотрібна стара радянська апаратура, вкручувалася бавовна масою десь 150 кілограмів. І тут саме так ми отримали зброю, яка дозволила в такі пікові критичні зимою моменти ударити по аеродрому стратегічної авіації. Ну якби суттєво просадити їхню активність. Вони це досі не забудуть, хоча б тому, що росія єдина держава...
Їх не забудуть. Це так.
...єдина в світі держава, яка втрачала стратегічні бомбардувальники від наземних ударів.
Дивися. Розвідувальній історії, такі як "Лелека-100", "Фурія", "Сперроу", "Шарк", зрештою, який був створений уже під час широкомасштабного вторгнення. Наскільки це є помічне? І ще раз підкресли, будь ласка, чи це окей, що у нас так багато всього і різного. Чи може треба було б сконцентруватися на якійсь конкретній розробці, найбільш вдалому варіанті й так далі?
Я думаю, можна сказати, що це все-таки більше окей, чим не окей. Тому що, з однієї сторони, справді різні військові штуки не вимагають уніфікації. Якби була би можливість там запустити декілька різних підприємств, які робили би такий штампований безпілотник, (у сенсі, що уніфікований), це було б добре. Ну тому, що безпілотники в сучасній війні ХХІ сторіччя виконують ту саму роль, як і маленькі такі розвідувальні "Кукурузники" часів Другої світової війни: вести розвідку ну або скидувати щось таке дрібнокаліберне на голову ворогу. Але, з іншої сторони, те, що є декілька різних типів таких безпілотників, це все-таки завдяки тому, що є кілька різних компаній, які змагаються між тим, щоб зробити кращий безпілотник, зробити його дешевшим, більш функціональним. А головне, що вони змагаються у правильному руслі. Нам же ж треба якомога більше безпілотників, в першу чергу, щоб економити снаряди для артилерії. Ну в сенсі, щоби більш влучніше діставати і, можливо, більш точніше або навіть глибше розвідувати територію ворога і там діставати снарядами. Ну і зважаючи на цю специфіку, що в нас як би безпілотники в чомусь навіть більш доступні, аніж снаряди (ну тому, що снаряди досі є в чомусь дефіцитною категорією), то тому я й кажу, що така от маса безпілотників різних типів для нас скоріше є окей, чим не окей. Ну хоча б... Якщо вже не вдається досягнути уніфікації, так добре, що є конкуренція.
Я так розумію, що в загальносвітовому сенсі Україна зараз такий собі фронтмен з технологій БПЛА і взагалі може запропонувати світу майбутнє. Так?
Ну от світ якраз дивиться на нас і вивчає, яким буде майбутнє цих самих безпілотних технологій. Ну хоча б тому, що цифра в 10 тисяч безпілотників різних типів, які в нас витрачаються за місяць, ну вона шокує навіть армію США, навіть Китай, який там думав, що ось він провайдер безпілотних технологій для країн третього світу. Ну такій глибокій задумці. Ну тому що, як виявилося, всі якісь там провідні країни світу до повномасштабного вторгнення намагались робити дорогі й багатофункціональні розвідувальні безпілотні літаки, саме такі-от, а виявилося треба робити масові, прості й дешеві безпілотники. Ну як оце виходить у нас. Грубо кажучи, от "весільний" Mavic — це стандарт, виявилось.
Іван Кричевський зараз нам трошки деталізує, які саме безпілотники працюють у нас як по передньому краю, так і в цілому по Україні в інтересах російської федерації. Всі ми добре знайомі, на жаль, із "Шахедами". Це не російська історія, це іранська історія, але в росії її, скоріш за все, уже можуть збирати. Іване, розкажи, будь ласка, як так сталося, як з'явилися "Шахеди", як вони мігрують в "Герані", що при цьому змінюється, і який це має ефект?
Для початку тут не варто живитися ілюзіями, що начебто ми щось там пропустили, і от росіяни щось зробили краще, ніж ми. Давайте пам'ятати, що росіяни багато в чому були попереду, і добре, що ми їх обганяємо багато в чому. Ну бо, ну раз на те пішло, росіяни були вимушені звернутися по ці "Шахеди" (вони ж "Герані") до Ірану, ну тому що власні розробки в них, м'яко кажучи, не полетіли. Ну от "Куб-БЛА" дрон-камікадзе, в них був свій такий дрон-камікадзе на початок повномасштабного вторгнення. І максимум, що міг брати цей дрон-камікадзе, це два кілограми вибухівки. Ну от такі дрони навіть намагалися пускати по Києву в березні минулого року, але я так розумію, що цього ніхто не помітив. Ну бо ефект нульовий. Якщо ж говорити про "Шахеди", як, для початку, в Ірану вийшло зробити цей дрон, то для початку треба розуміти, що Іран 20 років цілеспрямовано працював над розробками різних безпілотників, ще сам "Шахед" розробляв орієнтовно років 5, крадучи попутно технології, і ще до початку рашистського вторгнення у нього було ще 3 роки апробувати цей дрон на різних військових конфліктах. Грубо кажучи, те, що нам хоча б за рік вдалося зробити такий далекобійник дрон, ну, здається, "Бобер" для ударів на 1000 кілометрів, порівняно із "Шахедом", то ми впорались у кілька разів швидше, аніж Іран і потім, аніж росія, яка купила ці самі дрони-камікадзе. Справді, є повідомлення від західних партнерів, що в російській "Алабузі" збираються побудувати завод, де із іранських чи китайських комплектуючих росіяни буквально викруткою будуть збирати ці самі "Шахеди". Але теж варто розуміти, що все рівно, навіть якщо це буде виробництво на території рф, це будуть не російські технології, не російські комплектуючі, ну і відповідно в чомусь навіть росія тут стає залежною від тепер доброї волі (в такому собі сенсі доброї волі) Ірану та Китаю.
А що не склалося, або, навпаки, склалося у них із БПЛА "Форпост", який фактично був створений на основі ізраїльського БПЛА Searcher (той, що шукає, так) і був куплений, по-моєму, в двох екземплярах російською федерацією для того, щоб розібрати то все діло на молекули і створити щось подібне. Адже там 18 годин, по-моєму, він може летіти, на висоті приблизно 6 тисяч метрів, може нести КАБи (невеликі, по-моєму, але може нести КАБи). Тим не менш, я особисто (може, я помиляюся), але я не спостерігаю за тим, щоб вони надзвичайно активно використовували цю історію. Вона взагалі ходова у них?
Ну, судячи з усього, вони вирішили зосередитися на іншій ізраїльській адаптації. Ну є така конспірологічна версія, що технологію для цього "Ланцета", який ледь чи не всюдисущий, вони взяли саме в ізраїльтян. А тут уже, зважаючи на те, що доводиться перерозподіляти ресурси по електроніці між різними типами, то, судячи з усього, "Форпости" виготовляли не настільки активно, як ті самі "Ланцети". Якщо вже говорити про такі-от розвідувально-ударні безпілотники, ну якось справді частіше помічаються питомо російські дрони "Іноходєц" (вони ж "Оріон"), які там мають класичне бойове навантаження на 150 кілограмів, в чомусь за характеристиками заявленими відповідають "Байрактару" TB2. Але, судячи з того, що росіяни їх, по-перше, рідко застосовують, а, по-друге, відомо мінімум про чотири таких збитих безпілотники рф. Ну, на щастя, оцей російський аналог "Байрактара", він теж виявився "аналоговнєт".
Ну і "орланчики", багатофункціональні безпілотні комплекси, які призначені для ведення спостереження і, власне, чим вони теж працюють, і що часто збивають наші повітряні сили. Розкажи про них. Чи можна їм на них робити ставку, чи все-таки варто сконцентруватися на оцих найбільш ходових історіях, про які ми з тобою говорили в попередній частині (на цивільних, "весільних", якщо хочете, дрончиках, адаптованих під розвідку)?
У росіян просто інша філософія і вони цей же ж "Орлан-10" робили як розвиток радянського безпілотника "Пчьолка", який теж там мав задумуватися, як такий собі масовий. Ну от у росіян, на жаль, ця історія стала масовою. Вони саме в цьому ракурсі і намагаються рухатися. Десь орієнтовно зробили за час війни мінімум 1000 одиниць (ну тому що і статистика в нас збиття їх відповідна). Ну і це навмисне навіть робиться такий дешевий примітивний безпілотник, на якому навіть може стояти не дорога якась там спеціалізована камера, а, вибачте, просто вкрадений фотоапарат у цивільних українців. І отак от знімати. Апробували на Сирії в 2016 році, тепер в 2023 році. Ну от ми ж просто намагаємось рухатись, як цивілізована країна, а росіяни все, що можна було взяти від терористів, вони адаптують у себе. Саме тому от вони і рухаються в тому, щоб виготовляти побільше "Орланів-10", ну таких собі за масовістю, як у нас оцих "весільних" дронів.
Дякую! Ми обов'язково зробимо ще одну програму на тему БПЛА. Це була "Зброя Перемоги", Іван Кричевський і Христина Яцків.